Український уряд активно готується до скасування мораторію на купівлю-продаж землі. За даними Державного земельного агентства, нормативна оцінка сільськогосподарських земель України на 10 червня 2013 року здійснена вже в майже 30 тисячах населених пунктах. Тобто, оцінено вже 99,8 відсотків земель від їх загальної кількості.

Заступник начальника управління ринку та оцінки землі Держземагентства Юрій Микитенко запевнив, що до жовтня 2014 року законопроект з обігу землі сільськогосподарського призначення буде розроблений та поданий на розгляд Верховної Ради. Він виступив під час публічних дебатів з актуальних проблем земельних відносин та земельної реформи, які цього тижня відбулися в Києві.

Аналітики, яким уже вдалося познайомитися з текстом документу, застерігають: у проекті закону про обіг землі сільськогосподарського призначення виписані майже монопольні привілеї для державного земельного банку. Таку оцінку в розмові з DW зробив, зокрема, експерт проекту "Барометр земельної реформи" Олег Нів'євський, який має досвід праці в межах програми "Українсько-німецький аграрний діалог".

Попри те, що в документі купівля землі дозволяється громадянам України та державним структурам, "процедури продажу землі та фінансові вимоги для приватних осіб прописані так, що їм буде дуже важко скористатися цим правом", зазначив експерт. Ця монополія, за прогнозом експерта, не дозволить землевласникам отримати таку ціну за їхні земельні ділянки, на яку вони могли би сподіватися за умов вільного ринку. Незадоволеними можуть бути й землекористувачі. Вони не зможуть розширити свої земельні володіння, оскільки проект закону не надає їм права купувати землю.

Ажіотажу не буде

Гендиректор "Українського клубу аграрного бізнесу" Володимир Лапа вважає, що запровадження купівлі-продажу землі надасть землевласникам можливість обирати між здаванням ділянок в оренду та їхнім продажем. Водночас він гадає, що мало хто захоче скористатися цим вибором. "Власники землі пам'ятають негативний досвід ваучерної приватизації і побоюються зловживань. Тільки якщо покупців землі буде багато, а її ціна стане високою, можна очікувати збільшення інтересу землевласників до продажу їхніх ділянок", - сказав Лапа.

Наразі, як вважає експерт, законопроекти з регулювання купівлі-продажу землі містять цілу низку заборон. Зокрема, автори цих документів пропонують обмежити земельну власність однієї особи 100 гектарами. "До потенційних покупців висувається достатньо велика кількість обмежень та кваліфікаційних вимог, таких, як відповідна освіта та інших. Тому важко очікувати, що ціна на землю після скасування мораторію на її продаж буде достатньо високою", - прогнозує Лапа.

Чого хочуть іноземні інвестори

Чи цікавить майбутній український земельний ринок іноземних інвесторів? Оскільки законопроекти забороняють купувати землю іноземним фізичним та юридичними особам, їх може зацікавити лише можливість оренди, вважає Олег Нів'євський. Але такий інтерес, на його думку, справді існує, незважаючи на несприятливий інвестиційний клімат та "важкі для бізнесу" регуляторні умови. "Якщо подивитися на віддачу від вкладеного капіталу, то аграрний бізнес залишається одним із найпривабливіших для бізнесу й для іноземних інвесторів", - вважає експерт.

Однак Володимир Лапа звертає увагу на те, що у 2006-2007 роках зацікавленість іноземців працювати на українській землі була значно вищою, ніж зараз. За його словами, це було зумовлено, зокрема, зовнішніми факторами: тоді всі говорили про загрозу світової продовольчої кризи, прогнозували, що ціни на продовольчі продукти залишатимуться стабільно високими.

Тепер, продовжив Лапа, інвестори стали набагато прагматичнішими. "Вони прискіпливо приглядаються до операційної діяльності компаній та до наявності в них чіткої та зрозумілої стратегії, а також вивчають здатність менеджменту цих компаній реалізувати стратегію", - сказав експерт.