Представники західної відеоіндустрії вже давно відкрили для себе переваги зйомок в Україні. До великих гравців рекламного та музичного ринків долучаються і кіновиробники. Однак є і зворотний бік медалі - бюрократія та хабарництво, про що теж говорять уже не перший рік. Президент України Володимир Зеленський не з чуток знає про цю галузь, а тому кроки нової влади з підтримки кіновиробників виглядають логічними. Днями глава держави підписав закон про збільшення так званих"кешрібейтів" іноземним виробникам кіно. Чи допоможуть ці новації відкрити двері Голлівуду, DW розпитала у Євгенії Яцути - директорки та виконавчої продюсерки української компанії "Radioaktivefilm". На рахунку цієї студії зйомки роликів для десятків світових зірок та брендів, а віднедавна і співпраця з кінорежисерами. Разом із західними колегами українці працювали, зокрема, над стрічками "Смерть Сталіна" та серіалом "Чорнобиль".

Deutsche Welle: Пані Яцута, якою нині є Україна у очах світових кіновиробників?

Євгенія Яцута: Як партнер у світовому кіновиробництві, ми маємо імідж країни "важкої" - занадто бюрократичної, корумпованої, нестабільної, із непослідовною економічною політикою, відсутньою нормативною базою для виплати проголошених податкових пільг і з повністю незрозумілим механізмом фактичного відшкодування їх іноземним кіновиробникам. Нині податкові пільги надаються лише кінопроектам, що успішно проходять культурний тест (законом визначені чіткі критерії - Прим. Ред.), що нецікаво великим світовим кіновиробникам. Також той порядок звітування та подачі документів, що передбачений зараз, потребує величезної кількості паперів та проходження складних і тривалих бюрократичних процедур, які лише відлякують інвесторів.

Відповідно до нового закону іноземці відтепер претендуватимуть на повернення 25 відсотків витрат за зйомки та додатково п’ять відсотків за український контекст. Раніше ця сума становила 16,6 відсотків. Як ви гадаєте, чи допоможе ця ініціатива зацікавити світових кіновиробників?

Такий важливий та корисний інструмент, як податкові пільги для іноземних кіновиробників, існував і в попередній редакції закону, але так і не запрацював. Ми досі чекаємо формування відповідних органів та комісій, призначення спеціалістів, а також прийняття чималої кількості нормативних актів, які є необхідними для запуску цього процесу. Важливим моментом є те, що крім планування бюджету на власне відшкодування іноземним інвесторам-кіновиробникам, відсутній бюджет на створення профільних комітетів, які і будуть займатися реалізацією цих положень.

Тому чергове вихваляння нового закону без реального забезпечення його реалізації викликає лише труднощі в намаганні пояснити іноземним інвесторам, які знаходять ці новини в інтернеті, чому ж досі цей закон не працює. У той час, як світовий досвід таких відшкодувань "привчив" інвесторів, що кожен з них може розраховувати на відшкодування. Лише теоретичні покращення не наблизять нас до виробництва в Україні світових блокбастерів. Припустимо, що Том Круз таки наважується знімати тут продовження всесвітньовідомого блокбастеру "Місія нездійсненна". Керуючись нормами нового закону, чи отримає він хоч якесь відшкодування своїх інвестицій? Чи пройде він культурний тест та інші вимоги закону? Місія наразі нездісненна…

Нещодавно в Україні також був підписаний закон про кінокомісії, який врегулював їхню діяльність. Зокрема, йдеться про розширений перелік функцій та те, що їхнє фінансування здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів. Такий орган, власне, і має стати ключовим у співпраці з кіновиробниками, сприяти їх роботі. Чи доводилося вам уже працювати з кінокомісіями в Україні?

Від часу створення Київської кіно комісії (з 2017 р. - DW) ми мали нагоду співпрацювати з нею у підготовці і зйомці міні-серіалу "Чорнобиль". Взагалі кінокомісії на місцях необхідні для розвитку кіногалузі, адже саме вони мають спрощувати механізм взаємодіі кіновиробників із місцевими органами та комунальними службами міста, а також із адміністраціями державних установ щодо отримання дозволів на зйомки, перекриття вулиць та руху транспорту, а також щодо отримання багатьох супроводжувальних послуг від комунальних служб. За можливості звернення кінокомісій до органів міста за принципом "єдиного вікна" та в електронній формі це буде суттєво спрощувати та прискорювати знімальний процес та виведе оплати за державні локації та комунальні послуги в площину прозорих прибутків, замість тіньових виплат окремим можновладцям за спрощення цих процесів.  Але для цього необхідна протекція держави у відстоюванні їх повноважень.

Чи відомо вам, скільки щорічно в Україні знімають іноземних проектів?

Подібну статистику мають вести національні кіно-інституції та кінокомісії. Але навряд чи це робиться. Тому я можу говорити лише про нашу компанію. Торік ми зняли більше ста іноземних комерційних проектів і три повнометражні кінопроекти, включаючи, серіал "Чорнобиль" для студії HBO, що тільки почав збирати світові нагороди і вже має на своєму рахунку 10 Еммі.

Тобто, попри усі перепони, Україна цікава західним виробникам. Це підтверджує навіть робота вашої компанії. З чим це пов’язано?

Переваги України окрім різноманітності локацій - професійність, екзотика Східної Європи, яка зараз у моді, а також, звісно, відносно недороге виробництво за високого рівня фаху наших знімальних команд. Інколи, наші замовники можуть зняти те ж відео у своїй країні у тих же межах бюджету, але обирають нас заради подорожі у нові локації та ширші можливості за ті ж гроші. Особливо усім цікавий Чорнобиль. Навіть, якщо зйомки з цим не пов’язані - нас часто просять організувати туди екскурсію для команди.

Які ще локації найбільш затребувані зараз у західних замовників?

Україна дуже багата на цікаві для світових виробників локації і запит залежить, звичайно, від сценарію та історичної епохи кіно. У цьому сенсі у нас є не лише середньовічні замки, палаци та фортеці, а й багата архітектурна спадщина радянського часу, яка є дуже трендовою зараз у світі. А отже це і наше ВДНГ, КПІ, корпуси університету Шевченка, і станції столичного метро, і бібліотека Вернадського, і АТП № 7 у Києві (автобусний парк - DW), яке взагалі є унікальної архітектурною спорудою, що наразі знаходиться в аварійному стані під загрозою знесення. Це буде неймовірною втратою для України та кіношників всього світу, у яких споруда ніби приземлене НЛО визиває повний захват з першого погляду. Недобудовані або покинуті споруди радянського часу та сучасні недобудови, як-то наш Гаванський міст у Києві, а також чітка геометрія новобудов спальних районів та пустищ на їхньому тлі, не без нашої скромної допомоги, вже стали пізнаваними образами сучасного відео-контенту.