Економічні і фінансові кризи відкривають чималі можливості для глобальних інвестиційних гравців, що не бояться ризикувати. Американський інвестиційний фонд Franklin Templeton, який вважають найбільшим у США утримувачем іноземних облігацій, заробляє на ризикованих прибуткових інвестиціях вже понад 65 років. Керівника активів фонду Майкла Хейзенстеба економічні оглядачі прозвали "гуру облігацій". Досі інвестиційне чуття його не зраджувало - Хейзенстеб та його інвестфонд заробили чималі гроші на державних бондах Південної Кореї, Польщі, Уругваю, Ірландії та інших країн.

З початком економічної кризи у Єврозоні, Дублін отримав допомогу від ЄС та МВФ, що призвело до зростання вартості зовнішнього боргу Ірландії. Franklin Templeton 2011-го року вклав 8 мільярдів євро в ірландські бонди. Після виходу Ірландії з кризи, фонд зі значною вигодою для себе позбувається своїх ірландських активів, повернувши собі 142 відсотки від початкової вартості облігацій, повідомила цього тижня газета The Irish Times.

Найбільший приватний кредитор України

Та цілком інша картина склалась у Franklin Templeton в Україні, де компанія розпочала діяльність у 2010-му. Коли прибутковість держбондів України зростала, а їхня вартість, навпаки, падала на тлі політичної невизначеності в країні, Franklin Templeton за останні п’ять років поступово збільшував свій український портфель. Станом на 2015-ий рік фонд, зі штаб-квартирою у Сан-Монтео, штат Каліфорнія, став найбільшим приватним кредитором України. "В Україну нас привела ціла низка факторів. Багатство людського капіталу, сільськогосподарського потенціалу, а ще те, що Україна займає стратегічно важливу позицію між Європою та Сходом", - пояснив Хейзенстеб у трихвилинному промо-ролику для інвесторів, знятому в Києві у квітні 2014-го.

За оцінками, на руках Franklin Templeton зосереджено українських зобов'язань на сім мільярдів доларів. Однак інвестиції в українські бонди тепер можуть обернутися для фонду першим провалом за тривалий час успішних ставок, азарту і виграшу.

На кону мільярди доларів

Негаразди на українському напрямку стали очевидними у січні цього року, коли через втрати на українських єврооблігаціях Franklin Templeton на 20 відсотків скоротив інвестиції в держоблігації Угорщини, а на держоблігаціях України втратив три мільярди доларів через різницю у вартості, повідомляє інформагенція ділових новин Bloomberg. Збройний конфлікт на Донбасі, падіння економіки та відхід закордонних інвесторів змусили український уряд оголосити про намір реструктуризувати борги, що потенційно може болюче вдарити по закордонних капіталовкладниках. За даними Financial Times, серед інших вагомих утримувачів українських бондів американська транснаціональна інвесткомпанія BlackRock, німецький страховик Allianz та американська фінансова корпорація Fidelity. Але їхня частка значно менша і найбільше на кону стоїть саме для Franklin Templeton.

У компанії Greenbrook Communications, що представляє інтереси Franklin Templeton, у відповідь на запит DW офіційно відмовилися коментувати свою подальшу стратегію на переговорах з українським урядом. У квітні група кредиторів України на чолі Franklin Templeton (разом вони контролюють зобов’язання України обсягом у 10 мільярдів доларів) через своїх консультантів - Blackstone Group і юридичну фірму Weil, Gotshal and Mange - повідомила інформагенції Reuters, що чинитиме опір списанню частини боргів України.

Тоді ж міністр фінансів України Наталія Яресько наголошувала, що без цього не вдасться домовитися про подальшу співпрацю з МВФ та отримати другий транш кредиту. "Україні загрожує не тільки проблема ліквідності, але й проблема платоспроможності", - попередила вона.

Яресько сподівається на скорі домовленості

Днями Яресько підтвердила те, що в Києві сподіваються досягнути домовленості із зовнішніми кредиторами щодо реструктуризації комерційного боргу вже впродовж наступних тижнів."Червень - дуже критичний місяць", - сказала міністр фінансів Наталія Яресько під час засідання круглого толу бізнес-ради США-Україна в Києві в четвер, 7 травня.

За оцінками керівника аналітичного відділу групи Investment Capital Ukraine Олександра Вальчишина, якого цитує FT, приватним кредиторам України слід бути напоготові до так званої "стрижки" обсягом у 40-50 відсотків та зменшення процентних виплат за облігаціями до 4 відсотків.

"М'яка реструктуризація"

Водночас економічний аналітик київського Центру Разумкова Василь Юрчишин прогнозує, що до такого радикального сценарію не дійде, а сторонам все ж вдасться дійти взаємоприйнятного компромісу. У коментарі DW Юрчишин особливо підкреслив те, що за всі роки незалежності Україна, перебуваючи вже не раз на межі дефолту, ще ніколи не відмовлялася від виплат за борговими зобов’язаннями.

"Це якраз вказує на те, що попри складнощі, знаходяться ресурси і можливості для того, щоб, скажімо, залишитися з іміджем платоспроможної країни", - каже Юрчишин і додає, що Київ альтернативно може запропонувати приватним кредиторам подовження терміну погашення або зменшення відсотків за борговими зобов’язаннями. "В такому випадку я не думаю, що це означатиме великі втрати для приватного інвестора. І, мені здається, в цій ситуації набагато краще буде долучитися саме до такої "м'якої реструктуризації" всім зацікавленим, щоб не допустити того, щоб Україна потрапила в безвихідь", - зазначає економіст.

З тим, що Київ може обійтися без "стрижки" боргів погоджується й фондовий менеджер берлінської LBB-Invest Лутц Ремаєр."Ця вимога виходить від МВФ радше, ніж від Мінфіну України. З економічної точки зору оптимальним було б подовження терміну погашення строком на 5-10 років та зменшення відсотків за облігаціями", - сказав Ремаєр у коментарі DW.

Але, зазначає німецький економіст, для такого компромісу теж знадобиться згода МВФ. Альтернативою може стати аргентинський сценарій початку 2000-их, коли Буенос-Айрес оголосив дефолт після тяжкої економічної кризи. Як наслідок, Аргентина вже 14 років відрізана від глобальних ринків капіталу, каже Ремаєр і наголошує, що вважає цей сценарій для України малоймовірним і вкрай невигідним в тому числі й через тяжкі іміджеві втрати. До того ж 2000-го року Україна вже проводила "м'яку реструктуризацію", яка відбулась за домовленістю з кредиторами.

У свою чергу, аналітики британського банку Barclays, на яких посилається Financial Times, прогнозують, що після реструктуризації приватні інвестфонди зможуть розраховувати на повернення 60 центів з кожного інвестованого в українські бонди долара. Для деяких з них, як пише видання, це може бути навіть виграшним варіантом, залежно від умов та початкової ціни, за якою вони придбали бонди.