Президент України Петро Порошенко подав до Верховної Ради проект постанови про звільнення 12 членів Центральної виборчої комісії (ЦВК) на початку червня, тобто за лічені тижні до виборів депутатів парламенту на кількох виборчих округах у середині липня. Цей збіг став результатом невиконання главою держави своїх конституційних повноважень, сказав в інтерв'ю DW голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. "Термін повноважень більшості членів ЦВК закінчився ще два роки тому. Отже президент був зобов'язаний ще тоді подати кандидатури на призначення нових членів Центрвиборчкому", - зазначив експерт.

Депутати від правлячої коаліції та опозиції заявляли українським ЗМІ, що парламент спроможний змістити чинних членів ЦВК вже в четвер, 16 червня. А от із призначенням нових на їхнє місце можуть виникнути проблеми. У списку президентських кандидатур п'ятеро осіб від "Блоку Петра Порошенка", чотири - від "Народного фронту", по одному від депутатської групи "Відродження" і фракції "Самопоміч".

Проте 13 червня депутат від "Народного фронту" Антон Геращенко заявив в ефірі одного з телеканалів, що його однопартійці не готові голосувати за президентські кандидатури. Він зазначив, що "президент повинен почути думку депутатів Верховної Ради, фракцій, і, можливо, скоригувати свою пропозицію".

Ще більше незадоволені пропозиціями Порошенка інші парламентські фракції. Вони вимагають дотримання принципу представництва в ЦВК усіх фракцій.

На думку заступника голови нинішнього ЦВК Андрія Магери, цей принцип є одним із європейських стандартів. "Вимога статті 75 пункту 75 кодексу належної практики з виборчих питань "Венеціанської комісії" свідчить про те, що склад центрального виборчого органу повинен бути сформований з представників усіх парламентських сил", - нагадав він.

Інструмент політичної боротьби

Чому ж формування ЦВК спричиняє такі політичні пристрасті, ніби йдеться не про комісію, яка виконує суто організаційні функції, а є впливовим політичним органом? "Будь-яка влада, яка була в Україні, хотіла мати якщо не залежну від себе ЦВК, то принаймні таку, яка була би чутлива до побажань такої влади", - вважає Магера.

Із цим згідний і експерт Інституту соціальних технологій "Соціополіс" Ярослав Макітра. Він нагадав, що ЦВК може ухвалювати свої рішення або негайно, або упродовж дозволених законом кількох днів. А це, як вважає Макітра, може бути використано, наприклад, для блокування владою оскарження результатів виборів в суді її політичними конкурентами.

"Маніпуляція виборчим законодавством призводить до того, що ЦВК стає об'єктом політичних ігрищ, - зазначає експерт. - Часто результати виборів на деяких округах, а то й на всеукраїнському рівні, залежні від рішень, які ухвалює ЦВК".

Яким буде компроміс

Голова Верховної Ради Андрій Парубій напередодні нагадав депутатам, що якщо після звільнення старих членів ЦВК не будуть обрані нові, робота комісії буде заблокована. Він закликав ретельно опрацювати в комітетах проекти постанов, які будуть винесені на голосування.

Київський політолог Сергій Таран вважає, що в цій ситуації в політиків лишається три сценарії поведінки. По-перше, фракції "Опозиційного блоку", партії "Батьківщина" та Радикальної партії можуть спробувати домовитись про спільного кандидата у члени ЦВК на вакантне 12 місце. По-друге, депутати можуть змінити порядок обрання членів ЦВК - зокрема із врахуванням думки громадських експертів. Третім сценарієм, на думку експерта, є зміна виборчого законодавства зі "скасуванням виборів за мажоритарними округами, де спостерігається найбільше фальсифікацій".