Радикальної податкової реформи в уряду поки не вийшло, а тому, пішовши на поступки, Кабмін погодився відкоригувати чинний Податковий кодекс, аби забезпечити наповнення бюджету в 2016 році. Зміни, ухвалені Верховною Радою 24 грудня, були точковими, утім деякі з них можуть суттєво вплинути на життя українців наступного року.

Шанс на зростання зарплат?

Ставки основних податків у 2016 році фактично не зміняться, зокрема, ставка податку на додану вартість, як і зараз, становитиме 20 відсотків, а ставка податку на прибуток залишається в розмірі 18 процентів. Дещо зазнав змін податок з доходів фізичних осіб - замість ставки у 15 відсотків для тих, хто отримує менше десяти мінімальних зарплат, та 20 - для тих, хто заробляє більше, наступного року українці сплачуватимуть єдину ставку - 18 відсотків. При цьому застосовуватиметься так звана соціальна пільга.

"Якщо ваша заробітна плата сягає менше трьох мінімальних зарплат, тобто 4134 гривні, то ви отримуєте цю соціальну пільгу. Виграш для вас становитиме близько 140 гривень. На цю суму ви менше сплачуватимете податку в 2016 році", - пояснив директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт з податкової політики Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський.

А от єдиний соціальний внесок, який зараз становить від 36 до 49 відсотків, наступного року всі сплачуватимуть за ставкою у 22 відсотки. На думку експерта, це зменшення може сприяти підвищенню заробітних плат працівникам приватних підприємств. "Це зменшення податків, які сплачуватиме бізнес. Ці вивільнені кошти роботодавець може спрямувати на підвищення зарплат працівникам. Воно може сягнути 12 відсотків", - вважає Ілля Несходовський.

Разом з тим зниження податкового навантаження на бізнес може негативно відобразитися на стані й без того дефіцитного Пенсійного фонду, який наповнюється завдяки сплаті єдиного соціального внеску. "Незрозуміло, за рахунок чого тепер покриватиметься дефіцит Пенсійного фонду. Зменшення соціальних внесків збільшує залежність пенсіонерів від бюджету і уряду", - вважає директор Бюро економічних і соціальних технологій Валерій Гладкий.

"Спрощенці", акциз та інфляція

Спрощена система оподаткування після коригування Податкового кодексу не зазнала суттєвих змін. Оскільки саме до цієї частини урядових пропозицій податкової реформи раніше було найбільше зауважень, то Кабмін вирішив обмежитися лише незначним коригуванням ставок, зберігши чотири групи "спрощенців". "Перша і друга групи залишилися повністю, по третій групі зменшений річний оборот до 5 мільйона гривень, що погоджено з підприємцями. І лише на 1 процентний пункт піднята ставка. Збережена і четверта група", - сказала ще перед голосуванням у парламенті голова комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради Ніна Южаніна.

Експерти схильні вважати цей крок популістським, на який уряд пішов під тиском вуличних протестів. "Спрощенців" ніхто не хоче чіпати, хоча саме там найбільше схем ухиляння від сплати податків", - каже Гладкий. Разом з тим, за його словами, уряд зробив правильно, підвищивши акцизи на алкоголь та тютюнові вироби. Акцизи на пиво підвищаться у два рази, на лікеро-горілчані вироби - на 50 відсотків. При цьому акциз на слабоалкогольні напої злетить на 300 відсотків. Цигарки обкладатимуть акцизом, збільшеним на 40 процентів.

"Відповідно, ціни на всі ці товари продавці будуть змушені підняти настільки, наскільки збільшений акциз", - пояснює Ілля Несходовський. Також зросте з 202 до 228 євро за тонну ставка акцизу і на бензин. Акциз на альтернативне моторне пальне підвищений на 42 відсотки. "У вартості споживчих товарів є транспортна складова. Підвищення акцизу саме на бензин відобразиться і на індексі споживчих цін", - прогнозує Валерій Гладкий.

Першосортні та другосортні?

Найбільше незадоволеними змінами до Податкового кодексу залишилися аграрії. Хоча на скасування спецрежиму оподаткування, проти якого виступали раніше, вони й погодилися, оскільки уряд запропонував різні розміри проценту сплати ПДВ для рослинництва та тваринництва, але тепер обурені схемою відшкодування ПДВ.

"Нас запевнили, що від скасування спецрежиму ми виграємо, але тепер нам пропонують повертати ПДВ через два реєстри - в одному будуть великі експортери, так звані "автоматчики", в іншому - решта, так звані другосортні, де будуть малі та середні підприємства, яким повертатимуть ПДВ, якщо щось залишиться. Хоча всі ж розуміють, що для тих, хто у другому реєстрі, нічого не залишиться" - обурюється заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.

Експерт з податкової політики Реанімаційного пакету реформ Несходовський теж погоджується, що ця схема відшкодування ПДВ є надзвичайно корупційною, оскільки компанії прагнутимуть потрапити у перший реєстр, а за це, не виключено, змушені будуть платити "неофіційні внески".