Головний тон припущеням задала британська преса. Як інформує газета The Guardian з посиланням на дипломатичні кола в Євросоюзі, Німеччина й Франція дійшли згоди розширити фонд порятунку євро EFSF в понад чотири рази. Уряди країн двох найпотужніших економік єврозони, єдині в тому, щоб фонд мав обсяг у два трильйони євро, замість 440 мільярдів, які є нині.

Газета Financial Times Deutschland пише у середу, що міністр фінансів Німеччини Вольфґанґ Шойбле прогнозує розширення стабілізаційного фонду до максимум одного трильйона євро. Цю інформацію, однак, уже спростували представники фракції ХДС/ХСС у Бундестагу. Під час засідання фракції Шойбле не називав конкретних цифр, а тільки вказав на те, що Європейська комісія прораховує різні моделі фінансування фонду, повідомив речник фракції Ульріх Шарлак. Водночас він сказав, що міністр відхилив можливість збільшення обсягу фінансових гарантій у фонді порятунку євро, які припадають на ФРН. Ця сума має залишатися на рівні 211 мільярдів євро, запевнив Шойбле.

ЄС: про трильйони думати наївно, треба новий механізм EFSF

Тим часом відповідальні особи у Європейському Союзі, за повідомленнями агентства "Рейтер", назвали «неправильною» інформацію в британській пресі про збільшення обсягу рятівного фонду євро до двох трильйонів. В одному з коментарів говориться про те, що єдності в цьому питанні немає. Інший представник ЄС заявив: «Наївно думати, що можна так просто все розрахувати, щоб на завершення отримати круглу суму в два трильйони євро. Все це не так просто».

Водночас у ЄС підтверджують, що в центрі дискусій навколо стабілізаційного фонду євро EFSF перебуває питання нових механізмів його функціонування. У першу чергу йдеться про застосування так званого «важеля» у механізмі фонду. Цей «важіль» має отримати форму страхування державних облігацій країн-боржників. У такий спосіб можна буде застрахувати частину облігацій таких держав, як Італія чи Іспанія, на випадок несплати кредитів. Якщо країна стає неплатоспроможною, то за рахунок страхування з фонду EFSF можна буде компенсувати кредиторам принаймні частину несплачених коштів. Якщо частка страхування складатиме 20 відсотків, то кожен застрахований євро може мати в результаті п’ятикратну вартість.

Французьке питання

Пошук нових механізмів функціонування фонду порятунку євро підігріває проблема Франції. Упродовж останніх днів з’явилися кілька повідомлень про те, що рейтингові агенції готові вже незабаром спершу висловити негативний прогноз топового рейтингу кредитоспроможності цієї країни, а згодом і понизити його, як це вже сталося з Італією та Іспанією.

Такий сценарій цілком можливий, особливо після погашення частини боргів загрузлої в кризі Греції. Причина в тому, що французькі банки тримають дуже велику кількість грецьких державних облігацій. Утім, і політична ситуація в країні напередодні президентських виборів також не відкриває позитивної перспективи на проведення необхідних для подолання державної заборгованості реформ.

Водночас і розвиток другої за обсягом економіки єврозони свідчить про те, що Франція має серйозні проблеми. В уряді заявили, що прогнози зростання економіки в наступному році доведеться скорегувати на гірші. Очевидно, Франція зможе похвалитися зростанням ВВП не більшим, ніж півтора відсотка. Утім, французьке керівництво запевняє, що намагатиметься робити все для того, щоб країна не втратила найвищий рейтинг кредитоспроможності.

Леся Юрченко/dpa, afp, rtr
Редактор: Володимир Медяний