Колишній керівник Exxon протримався на посаді держсекретаря США трохи більше року. Дональд Трамп звільнив його заради формування "нової команди" напередодні перемовин з Північною Кореєю, додавши, що у нього з Тіллерсоном "не збігаються позиції". Подейкують, що стосунки між президентом та урядовцем погіршились після того, як Тіллерсон у жовтні 2017 року назвав Трампа "ідіотом".

До роботи старшим радником президента США з економічних питань Гері Кон очолював інвестиційний банк Goldman Sachs. Його вважають одним із авторів податкової реформи, ухваленої в США наприкінці 2017 року. Кон є противником політики протекціонізму: він критував ініціативу Трампа щодо запровадження мит на ввезення алюмінію і сталі до США, заявляючи, що це негативно вплине на бізнес.

Хоуп Хікс пішла з посади директорки з комунікацій Білого дому наприкінці лютого 2018 року. За день до звільнення вона свідчила перед американськими законодавцями у так званій "російській справі". У Білому домі наголошували, що відставка Хікс не пов'язана з її свідченнями. 29-річна колишня модель була серед найближчих соратників Трампа.

Навіть людина, яка відіграла ключову роль у сходженні Трампа на політичний олімп, не протрималась у Білому домі довше року. Саме для Беннона Трамп у грудні 2016 року створив посаду головного стратега. Беннон був палким прихильником економічного націоналізму США та стратегії "Америка передусім". Причиною конфлікту з Трампом вважають критичні висловлювання Беннона щодо родини президента.

53-річний колишній інвестор гедж-фондів перебував на посаді директора з комунікацій Білого дому лише 10 днів. Мешканець Нью-Йорка, який обіймав цю кілька місяців вакантну посаду, пішов того ж дня, коли колишній генерал морської піхоти Джон Келлі став керівником апарату Білого дому.

Колишнього керівника апарату Білого дому змусили залишити посаду лише через шість місяців роботи після публічної ворожнечі з Ентоні Скарамуччі, тодішнім директором з комунікацій Білого дому. За наявною інформацією, Прібус належав до співробітників апарату, котрі були проти кандидатури Скарамуччі.

Речник Білого дому Шон Спайсер, який мав досить напружені стосунки з президентом і пресою, пішов у відставку, заявивши Трампу, що він категорично проти призначення Ентоні Скарамуччі на посаду директора з комунікацій Білого дому.

Дональд Трамп звільнив директора ФБР Джеймса Комі начебто через те, що той закрив справу проти колишньої державної секретарки США Гілларі Клінтон. Критики ж вважають, що справжньою причиною було розслідування ФБР імовірного втручання Росії у президентські вибори в США.

Радник Трампа з нацбезпеки Флінн пішов у відставку після скандалу навколо його розмови з послом РФ у США щодо можливого скасування американських санкцій проти Москви. Розмова відбулася ще до вступу Трампа на посаду президента США. Флінн заперечував, що в розмові йшлося про санкції і їхнє можливе скасування.

Генпрокурор і міністр юстиції Джефф Сешнс подав у відставку в листопаді 2018 року -наступного дня після того, як республіканці втратили більшість у нижній палаті Конгресу. Це фактично розв'язує руки демократам і дозволяє вимагати поглибленого розслідування втручання Росії у президентські вибори в США 2016 року. Сешнса вважали гарантом того, що слідство триватиме без втручання з боку Білого дому.

Чотиризірковий генерал США, колишній командувач НАТО від самого початку роботи з Трампом не приховував розбіжності в поглядах. Меттіс публічно критикував позицію президента щодо ядерної програми Ірану, а також не погоджувався з планами виводу військ США з Афганістану та Сирії. Після наказу Трампа виходити з Сирії Меттіс заявив у відставку, пояснивши причини на двох сторінках.

8 листопада 2016 року Європа засинала з відчуттям, що все буде "як раніше". Однак коли прокинулася, з'ясувалося, що переможцем президентських виборів у США став Дональд Трамп. Європейські політики не приховували своєї розгубленості від цієї перемоги.

Розчарування після перемоги Дональда Трампа охопило і США. Деякі американці, які голосували проти цього кандидата від Республіканської партії, почали замислюватися про переїзд, приміром, до Канади. За даними ЗМІ, коли стало зрозуміло, що Трамп переміг, сайт міграційної служби Канади "завис" від надмірної кількості відвідувачів.

20 січня 2017 року Дональд Трамп офіційно став 45-м президентом США. До його інавгурації ніхто не знав, чого очікувати від нового глави Білого дому.

Сотні тисяч жінок вийшли на демонстрації на наступний день після інавгурації президента США, протестуючи проти його дискримінаційних висловлювань. Карикатурист Сергій Йолкін знає, як повинна виглядати статуя Свободи в уявленні Трампа.

"Я побудую велику стіну - і ніхто не будує стіни краще за мене, повірте", - заявив Дональд Трамп ще в червні 2015 року, коли вперше згадав про намір звести мур на кордоні з Мексикою. 25 січня 2017 року такий президентський указ було підписано. Слідом за ним новий глава Білого дому заборонив в'їзд до США громадянам з низки мусульманських країн.

Несподіваний поворот для Володимира Путіна - за місяць після інавгурації Дональда Трампа у Білому Домі заявили, що Росія має повернути Крим Україні. Сподівання російського президента рухнули.

До обрання Трампа Вашингтон мав славу надійного союзника ЄС. Але тепер Сполучені Штати, схоже, стали для Брюсселя не менш проблемним партнером, ніж Росія за Володимира Путіна. Глава фракції лібералів у Європарламенті Гі Верхофстадт на початку каденції нового американського лідера взагалі назвав його однією з трьох - разом із радикальним ісламом та очільником РФ - загроз, що підривають ЄС.

Після ракетного удару США по авіабазі Асада у Сирії у квітні 2017 року стало складніше дорікати Дональду Трампу в особливих симпатіях відносно Росії. Глава Білого дому заявив, що особисто схвалив цей наказ. Ракетна атака США стала відповіддю на ймовірну хімічну атаку з десятками цивільних жертв.

У червні 2017 Дональд Трамп заявив про вихід Сполучених Штатів з Паризької угоди, оскільки вона, на думку президента, не вигідна Вашингтону. Але вже на початку цього року американський лідер припустив, що США можуть повернутися назад, якщо вдасться досягнути кращої угоди. "Ми хочемо мати чисту воду, чисте повітря, але ми також хочемо мати конкурентоспроможний бізнес", - сказав він.

Протистояння між США та КНДР за президентства Дональда Трампа загострилося. На початку 2018 року глави держав посперечалися, хто володіє більшим ядерним потенціалом. Спочатку "ядерною кнопкою" похвалився Кім Чен Ин, а потім естафету перейняв Трамп: "Я теж маю ядерну кнопку. Але вона набагато більша, потужніша і вона працює".