Турецькі спецслужби шпигували за депутаткою Бундестагу
Дмитро Прокопчук
29 березня 2017 р.
Німецьких соціал-демократів обурила інформація, що за їхньою колегою могли шпигувати турецькі спецслужби. Депутатка Бундестагу від цієї політичної сили опинилася у списку ймовірних прихильників руху Гюлена.
Депутатка Бундестагу від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Мішелль Мюнтеферінґ (Michelle Müntefering) опинилася у списку осіб, яких турецькі спецслужби розглядають як прихильників руху Фетхуллаха Гюлена і за якими, ймовірно, шпигували у ФРН. Про це повідомила низка німецьких ЗМІ, зокрема Süddeutsche Zeitung, WDR та NDR у середу, 29 березня. Представники міністерства внутрішніх справ Німеччини підтвердили, що одна народна обраниця та ще одна представниця Християнсько-демократичного союзу є у списку турецьких спецслужб.
Інформація ЗМІ спричинила критику на адресу Анкари з боку соратників Мюнтеферінґ. "Турецький уряд має забезпечити негайне припинення цього стеження", - заявив голова фракції СДПН Томас Опперманн (Thomas Oppermann). За його словами, турецький президент Реджеп Таїп Ердоган "перейшов далеко за межі того, що ми можемо прийняти".
Сама ж Мюнтеферінґ заявила, що "дії турецького уряду ще раз показують спроби тиску на критичні (щодо турецької влади. - Ред.) позиції".
Як повідомлялося, генеральна прокуратура Німеччини розпочала розслідування звинувачень на адресу Туреччини у шпигунстві за турецькими громадянами, які живуть у ФРН. Національна розвідувальна організація Туреччини передала Федеральній розвідувальній службі Німеччини список із понад 300 іменами підозрюваних у зв'язку з рухом проповідника Фетхуллаха Гюлена з розрахунку на те, що німецька сторона допоможе вести стеження за цими людьми.
Анкара покладає відповідальність за спробу путчу в країні 15 липня 2016 року на прихильників руху Гюлена, який нині проживає в США. Через переслідування підозрюваних у зв'язках з Гюленом в Туреччині відбулися десятки тисяч арештів і звільнень із державної служби.
Запроторення до СІЗО журналіста Die Welt обурило Німеччину (28.02.2017)
02:04
This browser does not support the video element.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
