Це було божевіллям. Я намагався підготуватися до екзамену, але 10-річна дівчинка з японської родини, яка приймала мене, застудилася та без зупинки голосно шмигала носом. "Висякайся, випий гарячої води з лимоном та не ходи боса по дому", - порадив їй я. Бо це те, що у разі застуди вчили робити мене. Батьки дівчини подивилась на мене з нерозумінням. "Який стосунок мають її ноги до її носа? І чому саме з лимоном, - запитала мене її матір. - Волога, вітер та холод проникли до її тіла. Отже, треба боротися з ними за допомогою їжі, яка генерує тепло".

Вона зазначила, що навіть гаряча вода з лимонним соком є "холодною їжею", бо додає тілу ще більшого холоду. "До того ж, кислота має звужувальний ефект для судин, - продовжила вона. - Результатом стане те, що хвороба залишиться ув'язненою у тілі ще довше".

Ми дивились один на одного з невірою. Потім дівчинка поїла рисового супу із зеленим луком та редької - і швидко одужала. Між іншим, якщо в неї був би грип, її батьки приготували би для неї суп місо із тофу. На думку моєї приймаючою сім'ї, він би мав охолоджуючий ефект, і це би допомогло би її тілу боротися з внутрішнім жаром (дещо відрізняється від того, що в Європі називають "високою температурою").

Битва слів

Цей досвід показав мені фундаментальні відмінності між західною медициною та, у цьому випадку, традиційною китайською медициною (ТКМ), якою японці користуються також. Він також продемонстрував, чому послідовники одного підходу сперечаються з послідовниками іншого так завзято: вони взаємно спростовують ефективність багатьох методів, які використовує інша сторона.

Ця прірва не просто полягає між Сходом та Заходом. Яскравий приклад - відомий китайський біохімік та дослідник молекулярної генетики Фан Хауці, який закінчив аспіранту у Сполучених Штатах. У 2008 він зазначив у журналі Science, що традиційна китайська медицина спирається не на науку, а на містицизм, магію та вигадки.

Представники західної доказової медицини (ЗДМ) описують методи ТКС як псевдонаукові, стверджучи, що її основні положення суперечать науковим принципам та їм бракує емпіричних доказів. Те, що ТКМ має таку довгу традицію, на їхню думку, нічого не говорить про її реальну медичну ефективність.

Прихильники традиційної китайської медицини, своєю чергою, критикують західну медицину, вказуючи на те, що вона є не дуже цільовою, що ЗДМ часто неефективна та не фокусується на людині в цілому. Крім того, вони вказують на те, що ТКМ використовує холістичний підхід, який не можна емпірично довести.

Послідовники ЗДМ звинувачують китайський уряд у промоції ТКМ з єдиною метою відкриття нових ринків продажу для китайських виробників на заході. Але у той же час представники китайської традиційної медицини вказують на те, що західна медицина повністю залежить від потужної фармацевтичної індустрії.

Різні підходи

Якщо західна медицина намагається знайти причини хвороби, ТКМ традиційно використовується для профілактики, хронічних захворювань та при болю. У разі, коли вона не спроможна подолати причини, вона лікує симптоми. 

Фундаментальне бачення традиційної китайської медицини полягає в тому, що життєва енергія Кі наповнює всі живі істоти та утримує два полюси Інь та Янь у балансі. Інь відповідає за спокій, релаксацію та холод. Янь, своєю чергою, означає активність, динаміку та тепло. У людському тілі енергія Кі здебільшого концентрується в органах. Вона тече через тіло каналами Кі. Ці канали тягнуться від голови до пальців ніг, від полюса до полюса, дещо нагадуючи систему меридіанів на планеті. Все контролюється, транспортується, живиться, обігрівається та захищається цією життєвою енергією.

Поки енергія Кі тече без перешкод, людина здорова. Якщо потік енергії переривається, людина починає хворіти. Баланс повинен бути досягнутий не тільки у людському тілі, але й у соціумі, усьому навколишньому середовищі й навіть у космосі.

Цілісний підхід та терапія

Для діагностики пацієнта потрібно розпитати та детально обстежити. Утім, обстежуються тільки ті частини тіла, які є на виду та не вкриті одягом. Цілителі звертають увагу на поставу, очі, язик та видимі ділянки шкіри. Пульс вимірюється у різних точках на різних рівнях (Кун, Гуан, Чі) та розглядається за 28 різними характеристиками.

Потім пацієнт приймає трав'яні, тваринні або мінеральні ліки декілька разів на день протягом терапії. Лікування частково підтримується акупунктурою, прогріванням, масажем або медитативними вправами, такими як Тай-Чі та Ціґун.

Небезпечна для тварин та людей

Такі натуропатичні підходи є вельми популярними незалежно від їхньої ефективності. Але це негативно впливає на деякі види тварин, адже виробники ліків використовують їх як інгредієнти. Під загрозою зникнення опинились тигри, снігові барси, гімалайські ведмеді, носороги, сайгаки, деякі види панголінів, морських коників та черепах.

Більше того, багато пацієнтів також можуть наразитися на ризик - і не тільки через те, що деякі серйозні хвороби лікуються неефективно. Часто з ліками виникають значні проблеми, викликані домішками, цвіллю, примішками тяжких металів та пестицидів. Це відбувається навіть коли ліки вироблені та дозуються точно за рецептом.

У 2013 році дослідження китайських медичних трав виявило наявність в них пестицидів, класифікованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) як небезпечні та надзвичайно небезпечні, у 17 з 36 зразків. У 26 зразках рівень пестицидів перевищував допустимі в ЄС норми.

Незважаючи на непримиримість у багатьох аспектах, обидві групи послідовників усвідомили, що ці два підходи у медицині можуть змістовно доповнювати один одного. Так, акупунктура, наприклад, вже визнана у західній медицині. А у сучасному Китаї західна медицина та традиційна китайська медицина успішно поєднуються.