Маленький Токіо на Рейні - так називають Дюссельдорф через найбільшу в Німеччині японську громаду. І не дивно, що в цьому місті тайко, як називають гру на традиційних японських барабанах, визнають спортом. Щоб оволодіти стародавнім мистецтвом, необхідно не просто з усієї сили дубасити палицями, а грати за системою, як пояснив тренер Андре Кашні. До речі, «тайко» в перекладі з японської означає «барабан».

Медитація на барабанах

«Барабанні палиці – батчі – потрібно тримати міцно як молоток. Коли палиці направляти вперед, вони є неначе продовженням рук. Стояти слід, широко розставивши ноги, трохи зігнувши їх у колінах. Причому одну ногу треба виставити дещо вперед, а іншу - назад. Лікті треба тримати так, щоб було достатньо місця для ударів», - розповів Кашні.

Тайко набуло популярності й серед німецьких студентів – адже це непоганий метод для знаття стресу. В університеті в Дюссельдорфі барабанять не тільки юнаки, але й дівчата. Студентка Кароліна цінує таку суміш ритмічної музики, елементів бойового мистецтва й танцю: «Гра на барабанах пов'язана з величезною кількістю енергії, якої в дівчат не менше, ніж у хлопців. Кожного разу помічаєш, що відбувається щось нове – іноді, граючи, ми просто випускаємо енергію, іноді навпаки – черпаємо її з музики. Іноді – це справжнє мистецтво, особливо, коли ми виходимо на сцену».

Нове життя заводського цеху

Та звичайно тайко – це завжди спорт, наголосила Кароліна. Адже без відповідної спортивної підготовки не було б ані мистецтва, ані гри. Зустрічаються студенти раз на тиждень за межами університету – в цеху колишнього сталеливарного заводу. Тут можна не боятися, що гучний барабанний бій заважатиме сусідам.

Перевага колишнього заводського цеху і в його величезній площі. Тут достатньо місця для зберігання усіх інструментів. А вони немалі. Наприклад, діаметр найбільшого барабану – «одайко» – сягає майже двох метрів. Коштує він приблизно три тисячі евро. Та музичними інструментами студенти користуються тут безкоштовно!

Автор: Марія Рюттінґер
Редактор: Володимир Медяний