Стрічку у середу представив Західноукраїнський Центр дослідження історії. У 47-ми хвилинному фільмі відтворено життя довоєнного Львова зі спогадами представників польської, єврейської та української громад. На відміну від традиційного українського документального кіно, автори стрічки представили цей історичний період у форматі телеканалу "Діскавері”, де за сюжетом є акторська гра, унікальна кінохроніка радянського Львова, коментарі істориків та розповіді понад десяти очевидців. Очевидці вже дуже похилого віку - 80-100 років, розповів в інтерв’ю Deutsche Welle продюсер фільму Тарас Чолій. У цих спогадах небагато позитивних моментів, каже він, це радше трагічні картинки окупації та радянські військові у комічних ситуаціях. „Цим фільмом ми намагалися зацікавити людей історією, щоб виникнуло бажання взяти книгу і дізнатися, а що насправді у цей період було.

Ми намагалися відійти від будь-кого провокування настроїв, показати максимально нейтрально історію”, каже Тарас Чолій.

З прицілом і на закордонного глядача

Фільм зорієнтовано в першу чергу на молодь, яка мало що знає з цього історичного періоду, трагічного у повній мірі, але водночас стрічка не перевантажена картинами насильства і буде рекомендована для перегляду у школах, додав продюсер. Творці фільму зауважують, що намагалися не зосереджуватися на трагедії окремих націй, а на негативі окупаційних режимів. Історик та відомий знавець Львова Ілько Лемко вважає, що говорити про об’єктивність таких стрічок складно, бо й спогади і хроніки теж є в певній мірі суб’єктивними. Але сумніву не підлягає той факт, що про ці події повинні дізнатися якомога більше українців. І навряд чи владні чиновники перешкоджатимуть масштабним показам стрічки, додав історик. Фільм планують перекласти англійською й демонструвати у сусідній Польщі, Австрії і решті країн ЄС, але спочатку у східному регіоні України.

Автор: Галина Стадник

Редактор: Дмитро Каневський