Посадка тестового посадкового зонду відбулася не за планом, який розробило Європейське космічне агентство та Роскосмос.
"Скіапареллі" впав на Марс з висоти кількох кілометрівФото: picture alliance/dpa/ESA
Реклама
Європейське космічне агентство (ESA) у п'ятницю, 21 жовтня, заявило, що посадка зонда "Скіапареллі" на поверхню Марса 19 жовтня закінчилася невдачею. Як заявили AFP в агентстві, тестовий посадковий зонд розбився об поверхню Марса. ESA допускає, що зонд вибухнув, врізавшись у поверхню планети на "значній швидкості", передає dpa.
Підтверджують цю інформацію і знімки, зроблені космічним апаратом НАСА Mars Reconnaissance Orbiter. Згідно з даними НАСА, "Скіапареллі" впав на поверхню Марса з висоти від двох до чотирьох кілометрів та розбився об поверхню Червоної планети, інформує Reuters.
Згідно із планом ESA, "Скіапареллі" протягом своєї шестихвилинної посадки спершу мав гальмувати парашутом, а потім - на висоті від 1100 до двох метрів над поверхнею - ракетними двигунами. Зв'язок з тестовим зондом обірвався приблизно за 50 секунд до передбачуваної посадки.
Посадка зонду на Марс є першою частиною місії ExoMars - спільного проекту Європейського космічного агентства і Роскосмосу. Планується, що у 2020 році на планету опуститься перший європейський марсохід, який вивчатиме ґрунт Марса у пошуках ознак життя.
ExoMars: у пошуках позаземного життя
ExoMars - це європейсько-російська космічна місія. Її мета - тестування посадки на Марсі, адже подібний проект пов'язаний із неабиякими труднощами.
Фото: picture-alliance/ESA
Довга подорож
Космічний зонд летів до Марса сім місяців. Зазвичай це могло тривати ще довше, однак нині Земля і Марс розташовані дуже близько одне до одного. Таке трапляється кожні два роки. Тож науковці лише скористалися щасливою нагодою.
Фото: ESA
Складний маневр
Космічний зонд складається з двох частин. Атмосферний зонд (Trace Gas Orbiter, TGO - на фото ліворуч) і тестовий посадковий зонд "Скіапареллі". Незадовго до посадки одного з них на Марс вони розділилися.
Фото: ESA
Різні траєкторії
Поки зонд "Скіапареллі" здійснює тестову посадку на червону планету, атмосферний зонд залишатиметься на орбіті Марса і кружлятиме над ним.
Фото: ESA
Репетиція не надто м'якої посадки
"Скіапареллі" входить в атмосферу Марса зі швидкістю 5,8 кілометрів на секунду. Це відповідає восьмикратній швидкості кулі, випущеної з рушниці. 600-кілограмовий пристрій гальмують величезні парашути. Ракетні двигуни утримують зонд на відстані двох метрів від поверхні Марса. Коли двигуни відключаться, "Скіапареллі" впаде на Марс.
Фото: ESA
Коротка місія
Місія "Скіапареллі" полягає в тому, щоб протестувати таке небезпечне і складне приземлення. Після посадки зонд чотири дні збиратиме на Марсі різноманітну інформацію. Після цього в нього сяде батарея, а місію на цьому буде завершено.
Фото: ESA
Знову і знову довкола Марса
А в цей час атмосферний зонд невтомно намотує кола довкола Марса. Різноманітні спектрометри і кольорові камери на його борту повинні настільки детально проаналізувати атмосферу планети, як ще ніколи раніше не було можливим. Науковці особливо зацікавлені у виявлені слідів метану.
Фото: ESA
У пошуках життя
Європейські і російські науковці проаналізують дані, зібрані зондом, і визначать, де на планеті найкраще місце для посадки пристрою, який у 2018 року їздитиме Марсом і прицільно шукатиме метан. Цей газ вважається ознакою можливого життя на планеті.
Фото: ESA
Самохід ExoMars
Самохідний пристрій має пробурювати своїми величезними руками-свердлами два метри поверхні Марсу в пошуках органічного життя. Донині самоходам вдавалося зануритися в поверхню планети лише на кілька сентиментів.
