Торгівля між Україною та Німеччиною у першому півріччі 2016 року відчутно пожвавилася у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. За даними Федерального відомства статистики, експорт з Німеччини в Україну зріс на 31 відсоток (до 1,74 мільярда євро). При цьому найбільшою статтею німецького експорту є промислове устаткування - його продажі зросли аж на 63 відсотки, до 364,6 мільйона євро.

Активізація інвестицій

Експерта Німецької групи радників при уряді України Роберта Кірхнера ці дані не дивують. "Протягом кількох років ми бачили значне зниження німецького експорту до України, економіка якої переживала важкі часи. Тепер ми бачимо макроекономічну стабілізацію - різке скорочення ВВП зупинилося, цього року економіка, швидше за все, зросте", - переконаний експерт. За його словами, в Україні багато років скорочувалися інвестиції, і в якийсь момент компаніям просто треба інвестувати в оновлення основних фондів, щоб зберегти виробництво.

З Кірхнером погоджується директорка з наукової роботи київського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан. Вона також відзначає, що за результатами першого півріччя 2016 року в Україні було зафіксоване зростання інвестицій в основний капітал. "Німеччина традиційно є джерелом інвестиційних товарів для української економіки, тому зростання імпорту машин та обладнання на тлі активізації інвестиційної діяльності цілком закономірне", - вважає Мовчан.

Крім макроекономічної стабілізації, додатковими факторами, які стимулювали імпорт з Німеччини до України, на думку експертів, стали початок дії з 1 січня цього року поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, а також скасування додаткового імпортного мита. Це мито діяло протягом 2015 року і становило п'ять відсотків для всіх промислових товарів, включно з продукцією машинобудування.

Структурні зміни

Експорт товарів з України до Німеччини теж зріс - на 3,85 відсотка (до 891,6 мільйона євро). При цьому істотно скоротився експорт до Німеччини таких традиційних українських експортних товарів, як кокс та нафтопродукти (падіння на 98 відсотків), метали (на 43 відсотки) та продукція хімічної промисловості (на 31 відсоток). Натомість динамічно зростав експорт тютюнових виробів (на 395 відсотків), паперу та картону (на 369 відсотків), продукти харчування (на 71,5 відсотка) та сільськогосподарська продукція (на 45 відсотків).

На думку Кірхнера, ці дані частково свідчать про структурні зміни, які відбуваються в українській економіці. Йдеться про перехід від традиційної важкої промисловості, яка значною мірою була сконцентрована на Сході України, де триває збройний конфлікт, до легкої промисловості, що більше зосереджена у Центральній та Західній Україні і яка може виграти від лібералізації торгівлі з Європейським Союзом. "Цей перехід від важкої до легкої промисловості буде структурною зміною, яка відбуватиметься в Україні наступними роками і буде віддзеркалена у статистиці", - прогнозує експерт.

Як повідомила DW експертка асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Дар'я Гриценко, основу сільськогосподарського експорту до Німеччини складають зернові - кукурудза і пшениця, при цьому кукурудза займає 92 відсотки в експорті зернових. Також у Німеччині користується попитом українська тваринницька продукція - натуральний мед (12,7 відсотка) та курятина (8,5 відсотка). Порівняно з першим півріччям 2015 року, у перші шість місяців цього року стрімко зростав експорт ріпаку (більш ніж у сто разів), соняшникової макухи (майже в сто разів) та олії (у 13 разів).

Виробничий майданчик для ЄС

Український експорт до Німеччини та загалом до ЄС поступово розвиватиметься і надалі, переконаний Кірхнер. При цьому експерт особливо виділяє найбільшу статтю українського експорту до Німеччини - "автомобілі та комплектуючі до них". У першому півріччі цього року Україна поставила до ФРН цих товарів на майже 228 мільйонів євро (на 4,56 відсотка більше, ніж за перше півріччя 2015 року). Йдеться насамперед про комплектуючі для автомобілів, які виготовляють на своїх українських підприємствах такі компанії, як Leoni (кабельні мережі) або BADER (шкіряні сидіння).

За словами Кірхнера, коли йдеться про експорт комплектуючих до автомобілів, треба відзначати зв'язок між експортом до Євросоюзу та прямими іноземними інвестиціями до України. Вже зараз чимало компаній інвестують в Україну, як у виробничий майданчик, а потім експортують виготовлені товари до ЄС. "Ця тенденція збережеться. Дедалі більше експорту забезпечуватимуть компанії, які зараз думають про входження в Україну", - переконаний радник. На його думку, Україна має багато переваг, серед яких - найдешевша у регіоні робоча сила, якщо порівнювати з ЄС.

Проблемою для інвесторів залишається корупція, проте Україна робить кроки у правильному напрямі, вважає Кірхнер. "Можна говорити про те, що вони надто повільні, їх треба прискорити. Можливо, так. З іншого боку, треба бути реалістом. Ніхто не мав очікувати, що Україна поборе це зло за один-два роки, і країна раптом буде вільною від корупції", - зауважує експерт. За його словами, громадянське суспільство та іноземні партнери України повинні вимагати подальших змін. Це допомогло би покращити інвестиційний клімат, залучити прямі іноземні інвестиції та збільшити експорт.