На позачергових виборах до Верховної Ради балотувалася майже сотня бійців та командирів добровольчих батальйонів, які брали участь в Антитерористичній операції (АТО) на Донбасі. Когось запросили у партійний список, хтось висувався як кандидат-"мажоритарник". Пройшли до парламенту лише з півтора десятка вояків-добровольців (точну кількість встановити можна буде лише тоді, коли підрахунок голосів за результатами виборів буде завершено остаточно).

Утім, деякі експерти переконані, що навіть такої кількості бійців достатньо, аби створити дієву силу в Раді. "Вони не мають досвіду в політиці, але можуть принести певні тенденції в парламент, зокрема, ініціювати більшу прозорість його роботи, аби народні обранці були менш піддатливі корупції. Також люди очікують від бійців АТО, що вони серйозно візьмуться за питання обороноздатності країни, знаючи ситуацію зсередини", - переконаний заступник генерального директора Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Юрій Якименко.

"Народний фронт", "Самопоміч" та Радикальна партія

Комбати таких добровольчих батальйонів, як "Донбас", "Дніпро-1", "Миротворець", "Айдар", "Луганськ-1", здебільшого були в перших десятках партійних списків партій "Народний фронт", "Об’єднання "Самопоміч", Радикальної партії Олега Ляшка. А позаяк ці політичні сили впевнено проходять до парламенту, вже незабаром вони замінять камуфляжний одяг військових на костюми й краватки.

"Боротьба за звільнення полонених, допомога сім'ям поранених та загиблих, соціальний захист воїнів АТО, українська військова організація, батальйон "Донбас", національна поліція місцевого самоврядування Донбасу. Ось моя ноша зранку", - написав на своїй сторінці у соцмережі Facebook командир батальйону "Донбас", другий номер у виборчому партії "Об’єднання "Самопоміч" Семен Семенченко після оголошення результатів екзит-полів минулої неділі. Він зазначив, що відтепер його життя стало вдвічі складнішим і відповідальнішим. "Згідно з даними соцопитувань, 46 відсотків (виборців - Ред.) хочуть від "Самопомочі" негайних дій зі зміцнення оборони України, реформи системи безпеки та правоохоронних органів. І це те, що треба робити вже завтра", - написав він.

Ув'язнена Надія Савченко проходить до Ради

Депутаткою стала й бійчиня батальйону "Айдар" Надія Савченко, яка йшла на вибори під першим номером списку партії "Батьківщина". Хоч її партія й долає прохідний бар'єр за результатами голосування, Савченко поки що не зможе зайти в Раду через те, що сидить за ґратами в Росії, де її звинувачують, зокрема, в причетності до вбивства двох російських журналістів під Луганськом.

У мажоритарних округах на позачергових парламентських виборах балотувалися 33 добровольці із зони АТО. В 39-му окрузі на Дніпропетровщині перемогу здобув командир добровольчого корпусу "Правий сектор" Дмитро Ярош. В окрузі 122 на Львівщині переміг Володимир Парасюк з батальйону "Дніпро-1", вибори в одному з округів Київщини виграв козак Михайло Гаврилюк, над яким взимку знущався "Беркут", роздягнувши на морозі в центрі Києва. Нині він воює на Донбасі в складі батальйону "Золоті ворота". В окрузі 194 на Черкащині виборці проголосували за бійця батальйону "Азову" Олега Петренка, а в окрузі 217 на Оболоні в Києві переміг комбат батальйону Андрій Білецький.

Неоднозначне ставлення суспільства

У тому, що бійці добровольчих загонів зможуть представляти їхні інтереси, невпевнені часом і самі виборці. Вони зізнаються, що більшість вояків для них "темні конячки", які часом мають досить сумнівне минуле. Приміром, комбат "Азову" Білецький раніше очолював ультрарадикальну партію "Патріот України" в Харкові та був засуджений за екстремізм за часів президентства Віктора Януковича. "У нас не було вибору. Ми не хотіли, аби по нашому округу пройшов колишній "регіонал", тому проголосували за Білецького", - виправдовується київська журналістка Тетяна Катриченко, яка проживає в окрузі, де балотувався сумнівний комбат. "Це патріот, принципова людина, але які закони він писатиме, чи відстоюватиме права - громади невідомо. Єдине, на що залишається сподіватись, це те, що всі люди у камуфляжах діятимуть в інтересах України", - додає вона.

Двояке ставлення до бійців-депутатів панує, схоже, не лише в окрузі Білецького, але й у всьому суспільстві. З одного боку, їх поважають за активну діяльність у зоні АТО, з іншого, всі розуміють, що вони потрапили в парламент виключно на хвилі патріотичного піднесення. "На виборах до парламенту 1994 року всі говорили про реформи, тому було гасло: голосуйте за юристів та економістів. Зараз інший тренд - обирають військових, бо змінилися умови", - наголошує Якименко з Центру Разумкова.

Невеликі надії на парламентську ефективність

Директор Центру політичного аналізу "Стратагема" Юрій Романенко закликає не надто покладати надії на ефективність парламентської роботи бійців. "Партії завели їх у парламент як приманку. Якщо раніше була мода на депутатів-співаків чи спортсменів, то зараз маркетинговий підхід політиків змінився й вони використали вояків із зони АТО, щоб та чи інша політична сила отримала електоральні бонуси", - каже Романенко. Він упевнений, що принципово на роботу та розклад сил у парламенті комбати та солдати впливати не будуть і ефективної роботи від них годі й очікувати. "Це патріоти, так. Але чи ви справді думаєте, що козак Гаврилюк, який пройшов від "Народного фронту", буде писати серйозні закони, не маючи при цьому належної освіти? І як ви собі це уявляєте?", - риторично запитує експерт.

Він називає бійців з зони АТО "чортиками з табакерки", які нададуть "гостроти" новій Верховній Раді. "Семенченко буде ганяти Ляшка, Береза буде ганяти Семенченка чи когось ще й навпаки. Вони даватимуть долю шоу у цьому вічному телесеріалі Рада у восьмому сезоні", - іронізує Юрій Романенко.

Нові герої політичної сатири?

Нещодавно командир батальйону "Айдар" Сергій Мельничук і справді заявив, що в новому парламенті в першу чергу "наб'є морду" командирові батальйону "Донбас" Семену Семенченкові. А на сайті політичної сатири "Дурдом" вже з’явилися сатиричні нариси, присвячені депутатам нової Верховної Ради. Серед основних героїв сатири і комбати. "Ми чекаємо, що добровольчі батальйоні в парламенті будуть стримувальним фактором для "чорноротих" політиків, які працюють виключно для телекамер і реально нічого не роблять", - зазначив у розмову DW власник "Дурдому" Роман Шрайк. Водночас він застерігає комбатів та солдатів у Верховній Раді: Якщо вони самі виявляться неефективними, то й самі стануть об’єктом критики і сатири. Хоча, поки що, каже Шрайк, у бійців іще є серйозний кредит довіри.