На першому місці - людина, на останньому - автомобіль. У Львові мають намір змінити підхід до транспортної політики в місті. "Тривалий час в нас вулиці будували привабливими для транспорту, а не для людей. Ми хочемо змінити цей радянський підхід. Зараз все обертається навколо людини", - заявляє Андрій Білий, заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради.

Новий підхід він разом з однодумцями заклав в "План сталої міської мобільності", який визначатиме, як пересування Львовом розвиватиметься наступні 15 років. Документ розробили завдяки проекту "Інтегрований розвиток міст в Україні" від Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ. Він стартував у квітні 2018 року і реалізується у Львові, Чернівцях, Вінниці, Житомирі, Полтаві та Подільському районі Києва. Створити новий підхід львівським фахівцям допомагали німецькі та швейцарські експерти, які розробляли подібні документи у своїх містах.

Більшість львів'ян обирає громадський транспорт

Але передовсім, коли готували концепцію, опирались на дослідженнях львівської комунальної установи "Інститут міста", які провели в червні-липні 2019 року. З'ясувалось, що 52 відсотки опитаних львів'ян користуються громадським транспортом, 18 відсотків пересуваються пішки, а 28 відсотків їздять власними автомобілями. Тому розробники вирішили надати пріоритети пішоходам, громадському транспорту, велосипедам, а вже потім - автомобілям. "Зрозуміло, що так багато українців користуються громадським транспортом через неможливість придбати автомобіль. В Європі ми будемо щасливі, якщо нам вдасться досягнути 30 відсотків користування громадським транспортом", - каже німецький експерт із планування міста та колишній керівник управління транспорту Берліна Буркгард Горн (Burkhard Horn). При цьому за останні роки Берліну вдалось на три відсотки зменшити використання автомобілів. 

А у Львові, як показує дослідження, навпаки, кількість автомобілів зростає. Якщо в 2014 році 39 відсотків опитаних мешканців заявляли, що мають автомобіль, то в 2019 таких було вже 43 відсотки. Далі, як припускає Горн, тенденція тільки зростатиме, а це - більші затори, більші незручності і гірша екологія. При цьому він додає, що не хотів би, щоб львів'яни повторювали європейські помилки. "Заради автомобілів, кількість яких постійно зростала, ми будували нові вулиці, розширювали дороги і, фактично, зруйнували наші міста. І тепер працюємо над тим, щоб виправити ці помилки. Українці можуть зупинити цей момент", - каже німецький експерт. 

Як покращити якість

Змусити українців пересісти з автомобілів на громадський транспорт можна лише шляхом покращення його якості, яка зараз в міського транспорту - не найліпша, визнають у Львівській міськраді. "Однак не погоджуюсь з наріканнями, що ми нічого не робимо. Назвіть місто в Україні, де за рік купили стільки нової техніки, як ми. Рік за роком ми оновлюємо наш транспортний парк. Але якщо ми купили новий комфортний автобус, а він стоїть в тому самому заторі, то це, звичайно, не додає йому зручності і привабливості", - каже Андрій Білий.

Тому це вирішуватимуть концепцією пріоритетності громадського транспорту. Наприклад, для нього виділятимуть окремі смуги. Або світлофори, каже чиновник, пропускатимуть, в першу чергу, трамваї, які перевозять найбільшу кількість пасажирів, далі - автобуси і аж тоді - автомобілі. Якщо трамваї чи автобуси стоятимуть в заторах менше, це робитиме їх більш привабливими, переконаний Андрій Білий.

Також каталізатором якісних змін в громадському транспорті має стати електронний квиток, який дозволить зробити прозорим процес перевезення пасажирів. "Ми бачитимемо точну кількість пасажирів, час, категорії пільговиків, депутати знатимуть, куди йдуть виділені субвенції", - каже Андрій Білий. Згодом, вважає він, це допоможе змінити транспортну мережу на більш ефективну.

Райони мають стати привабливими

Ще одну ідею запропонував втілити Буркгард Горн. "Треба, щоб місто мало короткі відстані. Тобто, щоб всі соціальні функції були ближчі одні до одних. І тоді, відповідно, не треба буде проїжджати великі відстані до потрібних об’єктів. Для цього потрібна децентралізація міста, щоб  життя в районах ставало більш комфортним", - каже Буркгард Горн і додає, що стратегію "Міста маленьких відстаней" вже використав Берлін.

Водночас Горн наголошує, що не треба чекати, коли знайдуться гроші на нові трамваї, а можна починати робити маленькі кроки вже зараз: покращувати пішохідний рух, полегшувати перехід вулиць, озеленювати вулиці. І головне: не боятись змінювати, якщо щось не виходить.

Проектанти кажуть, що готові доробляти документ, якщо будуть слушні пропозиції. Поки що громадські активісти погоджуються з "Планом сталої міської мобільності" і суттєвих зауважень до нього не мають. Зростання автомобілізації, на думку засновника громадської організації "За якісний транспорт" Святослава Товстиги, є наслідком нестачі громадського транспорту, якого в рази менше, ніж потрібно.

"Пріоритетність в Плані розставлена правильно. І логічно, що велосипеди стоять не одразу після пішоходів, а після громадського транспорту. Бо раніше у нас велосипеди були в пріоритеті, одразу після пішоходів. Але Львів, через свою горбистість і погоду, на правду, не дуже комфортний для велопересування", - пояснює Товстига. Однак головне, на його думку, щоб "План сталої міської мобільності" не перетворився на чергову проголосовану стратегію, покладену на поличку. "У Плані пишеться, що це - базова річ і буде ще передбачена купа документів, дотичних до розвитку громадського транспорту, інфраструктури. Якщо це буде так і вони стануть критеріями, в чому я не впевнений, тоді це буде плюс для Львова", - застерігає Святослав Товстига.

Щоб "План сталої міської мобільності" запрацював у Львові, за нього ще до кінця року мають проголосувати місцеві депутати.