Коли Весна заходить до занедбаного класу, маленькі роми радісно вітають її. Цього разу співробітниця благодійного центру "Nadez" принесла їм одяг і взуття. Протягом останніх 16 років вона дбає про родини в Шутці - найбільшому поселенні ромів у світі, яке розташоване в Македонії. Цей проект був ініційований німецьким відділенням Caritas з метою покращити умови життя синті і ромів в Македонії. "Nadez" означає надія.

Місто бляшаних дахів і сміття

"Я була шокована бідністю, коли почала тут працювати", - розповідає Весна. - Єдиний шлях звідси - це освіта". Скільки сягає око, в цих нетрях можна побачити тільки убогість і скруту, бляшані дахи упереміш із сміттям, горами сміття. За приблизними оцінками, в Шутці живуть сотні тисяч людей, але точно мешканців тут ніхто не рахував. Більшість з них мусили втекти до Македонії під час косовського конфлікту. З тих пір біженці так і залишилися в нетрях, бо у ромів тут дещо більше прав, ніж будь-де в Європі: з Шутки їх ніхто не жене. Таким чином нетрі розростаються кожного дня, а умови життя не змінюються: немає ні водопроводу, ні світла, ні опалення, ні каналізації.

Батьки здебільшого посилають своїх дітей жебракувати, а не до школи. Їхня логіка: діти швидше можуть викликати співчуття, ніж дорослі. В Скоп'є дітлахи бігають зграйками між дорогими крамницями "Gucci" та "Prada". Кожен цент, який вони приносять додому, - це додатковий аргумент для батьків не пускати дітей до школи. Якщо дитина не жебракує, то збирає на вулицях пластикові пляшки. Часом цілі родини годуються від продажу сміття. В такому укладі життя шанси отримати освіту дуже невеликі. Роми суворо дотримуються традицій. Однією з них є заміжжя в 12-річному віці.

Sprechen Sie Deutsch?

В багатьох халупах Шутки можна почути німецьку мову, бо чимало родин роками мешкали як біженці у Німеччині. Там вони звикли до інших стандартів і іншого комфорту, але потім їх вислали до Македонії - до цих нетрів.

"Спершу це для них завжди великий культурний шок, - розповідає Еллен Ґлісман, яка давно вже піклується на Балканах про родини, які прибувають з Німеччини. - В перші тижні або місяці з ними навіть важко розмовляти. Але вони завжди радіють, зустрівши когось, хто теж розмовляє німецькою".

Тільки в цьому році з Німеччини було вислано кілька сотень родин синті і ромів. Багато з них опиняються в таких нетрях, як Шутка. "Більшість родин прожили в Німеччині дуже довго - десять, дванадцять років, - розповідає Ґлісман. - Їхні діти народилися в Німеччині, відвідували німецькі дитсадки, школи. Повернувшись, вони раптом залишаються ні з чим".

Особливо для дітей це - шок

За словами соціального працівника, за родини ромів після їх висилки з Німеччини ніхто не відповідає: вони виходять з аеропорту в Скоп'є і не знають, куди їм подітися. Ті хатинки, з яких їх було вигнано десять років тому під час конфліктів, часто вже не існують. Особливо дітям такий переїзд завдає шоку. "Як правило, діти не знають жодного слова македонською, - говорить Ґлісман. - І таких дітей треба інтегрувати до місцевих шкіл. Тому буває так, що дванадцятилітні сидять у першому класі".

Весна, соціальний працівник в Шутці, усвідомлює, що діти, її підопічні, навряд чи мають шанс отримати атестат і залишити межі Шутки. Але вона не збирається капітулювати: "Ми бажаємо, щоб ці діти отримали трохи більше освіти, ніж їхні батьки. Потроху, крок за кроком, покоління за поколінням, життя ромів покращиться. Може, діти цих дітей зможуть залишити нетрі і знайти нормальну роботу. Тоді ми виграємо."

Всесвітній день ромів

Міжнародний день ромів 8 квітня нагадує щороку про перший конгрес ромів у Лондоні 1971 року. Тоді ж була заснована перша міжнародна організація цієї етнічної групи. З того часу в цей день традиційно нагадують про становище синті та ромів у світі.

В 27 країнах Євросоюзу мешкають до 12 мільйонів синті та ромів. За інформацією агенції ЄС, роми є однією з етнічних груп, які найбільше страждають від бідності, безробіття та неписьменності. Згідно з даними Ради з питань біженців, в Німеччині під загрозою висилки нині близько десяти тисяч синті і ромів.

Автори: Анна Кун-Осіус / Ольга Сосницька
Редактор: Тетяна Бондаренко