Канадську міністерку Марі-Клод Бібо вразили повсякденні страждання жителів "сірої зони" на Донбасі. Вона переконана, що лише мир може повернути цих людей до повноцінного життя.
Міністерка міжнародного розвитку Канади Марі-Клод Бібо відвідала Донбас у рамках свого візиту до України, який тривав з 18 по 23 липня. Зокрема, вона побувала у Краматорську, Бахмуті (колишньому Артемівську), Курдимівці, а також на контрольно-пропускному пункті у Майорську. "Я бачила людей, які проходять через пункт пропуску, у тому числі з окупованих територій, я спілкувалася з тими, хто живе у довколишніх селах, вони належать до найуразливіших верств населення", - розповіла канадська міністерка на прес-конференції у Києві. За словами Бібо, люди у розмові з нею повторювали, що "хочуть лише одного - миру, бо тільки тоді зможуть відбудувати нормальне життя".
Марі-Клод Бібо також повідомила, що під час поїздки на Донбас зустрілася із командувачем Об'єднаних сил Сергієм Наєвим, який, за її словами, "продемонстрував відеодокази порушень режиму припинення вогню" з боку проросійських бойовиків.
Виклик для української влади
Як повідомив у коментарі DW посол Канади в Україні Роман Ващук, ініціатива внести поїздку на схід України до програми візиту Марі-Клод Бібо була висунута канадською стороною, а "українське командування Об’єднаних сил цьому сприяло". Дипломат зауважив, що канадську делегацію найбільше вразила "невизначеність життя людей у сірій зоні, що є серйозним викликом для української влади". "У цій ситуації необхідно, щоб інструменти міжнародної допомоги та дії влади працювали спільно і гармонійно", - наголосив Роман Ващук і додав, що візит міністерки "дасть багато для розуміння канадським урядом і посольством Канади, якою має бути допомога сходу України".
Як повідомив у коментарі DW посол України в Канаді Андрій Шевченко, щороку Канада надає Києву близько 35 мільйонів канадських доларів у вигляді технічної допомоги, 5 мільйонів доларів – гуманітарної допомоги, і допомоги безпекового характеру на близько 12 мільйонів доларів.
Канадський уряд підтримуватиме права жінок
Під час прес-конференції у Києві Марі-Клод Бібо також оголосила, що благодійна організація "Український жіночий фонд" отримає 4,75 мільйона канадських доларів для реалізації проектів, "спрямованих на зміцнення жіночого руху в Україні". Ці кошти уряд Канади виділив у рамках реалізації Канадської феміністської стратегії міжнародної допомоги. "Соціологічні опитування свідчать про те, що українці готові вирішувати питання жіночої рівності та інклюзивності", - заявила Марі-Клод Бібо, додавши, що український уряд "успішно зміцнює гендерні механізми" в країні. Мінстерка ще раз наголосила, що Канада підтримуватиме українські організації, які відстоюють права жінок, бо "вважає їх агентами змін у демократичному суспільстві".
За словами Андрія Шевченка, нинішній канадський уряд прагне бачити у кожному міжнародному проекті "феміністичну складову, яка працювала б на зміцнення ролі жінок у суспільстві". "Тому українські організації, які працюють з канадською допомогою, повинні уважно поставитися до цієї умови", - сказав посол.
Фоторепортаж: Донбас - життя на лінії фронту
Під нічним артилерійським вогнем у "сірій зоні" між фронтами в Україні живуть тисячі мирних жителів. Переважно це нужденні літні люди.
Фото: DW/D. Cupolo
У полоні воєнного конфлікту
Обстріл починається щовечора - незадовго до того, як сідає сонце. Місцеві жителі, які мешкають на лінії фронту між українськими військовими та бойовиками невизнаних "республік", беззахисні перед ним. Іван Полянський також живе у цій зоні. Його будинок У Жованці знову і знову зазнає нових руйнувань.
Фото: DW/D. Cupolo
Життя у страху
Жителі Жованки, розташованої у так званій "сірій зоні" на Донеччині, вузькій смузі між фронтами, чекають на лікаря, який раз на тиждень відвідує селище. "Кожного дня чекаєш, що ракета потрапить у твій будинок, - говорить Людмила Студерікове. - Але ніколи не знаєш, коли це станеться".
Фото: DW/D. Cupolo
Без світла та опалення
Колись селище Жованка було малою батьківщиною для близько тисячі жителів. Нині ж тут живуть лише біля 200 осіб. Останні три місяці у них немає ані світла, ані газу. "Іноді вночі мені так страшно, що я тремчу в ліжку, - розповідає Людмила. - Але мій чоловік поряд і він тримає мене за руку".
Фото: DW/D. Cupolo
Без можливості втечі
Багато жителів селища навіть узимку живуть у своїх напівзруйнованих будинках, розповідає Олександр Ворошков, програмний координатор штабу допомоги "SOS Краматорськ". У прилеглих містах вартість оренди житла настільки зросла, що вони не можуть дозволити собі винайняти квартиру. "Ціни на оренду в Краматорську такі ж високі, як у Києві. Але зарплати набагато нижчі", - розповідає активіст.
Фото: DW/D. Cupolo
Залежні від гуманітарної допомоги
Жінки Жованки стоять у черзі за ліками й вітамінами. Продукти харчування й гуманітарні вантажі до селища привозять благодійні організації. Якщо його жителі хочуть виїхати, вони часто мусять цілий день чекати на контрольно-пропускному пункті. "У нас тут все було, - говорить жителька Жованки Віра Шароварова. - Зараз у нас залишився лише холод".
Фото: DW/D. Cupolo
Страх перед обстрілами
Віра Аношина (на фото ліворуч) спілкується з сусідками у Спартаку, селі, яке перебуває під контролем так званої "Донецької народної республіки". Звикнути можна багато до чого, каже вона. "Якщо нема води, її можна знайти. Якщо нема електрики, можна знайти якесь рішення. Але ніколи не знаєш, куди влучить наступна бомба", - говорить Аношина.
Фото: DW/D. Cupolo
Шість переламаних ребер
Світлана Заваденко стоїть перед своїм будинком у Спартаку. Під час одного з обстрілів стіни її домівки обрушилися на неї. Її витягли й відвезли до лікарні сусіди. Там їй діагностували шість переломів ребер і розрив печінки. Вона курить сигарети "Мінськ". Коли її питають, що вона думає про війну, вона лише всміхається.
Фото: DW/D. Cupolo
"Ми втратили надію"
Світлана Заваденко одужала. Вона живе сама із кількома домашніми тваринами. Ані електрики, ані газу, ані води у Спартаку немає з 2014 року. Тож Світлана готує їжу на мангалі. Дрова вона бере із закинутої меблевої фабрики. "Минулої зими ми ще думали, що війна закінчиться, - говорить вона. - Але тепер, чесно кажучи, ми втратили надію".
Фото: DW/D. Cupolo
Надії на припинення вогню
Наслідки обстрілів на околицях Донецька. Після марних спроб деескалації конфлікту переговори "нормандської четвірки" в Берліні дають шанс на нове перемир'я. Сторони домовилися продовжити перемовини щодо розведення сил і засобів на лінії розмежування.
Фото: DW/D. Cupolo
"Надто багато втрат, аби зупинитися"
Навіть якщо обидві сторони конфлікту домовляться про перемир'я, вони повинні будуть рахуватися з опором у лавах військових. "Ми втратили надто багато солдатів, аби зараз зупинитися, - говорить Володимир Пархамович, полковник 81 окремої аеромобільної бригади Збройних сил України. - Якщо вони дадуть нам наказ про припинення вогню, ми вважатимемо їх зрадниками".
