Рішення Центральної виборчої комісії (ЦВК) зареєструвати главу адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Клюєва та блогера Анатолія Шарія кандидатами у депутати Верховної Ради викликало в Україні серйозний резонанс. Ввечері у вівторок, 2 липня, у день реєстрації їх кандидатами, на столичному Майдані Незалежності відбулася акція протесту.

Справа в тім, що і Клюєв, і Шарій особливо не приховували від публіки факт свого проживання за кордоном, що не дозволяє їм брати участь у виборах. Саме це й викликало обурення протестувальників. У ЦВК поспішили пояснити своє рішення вимогою Верховного суду (ВС), який 2 липня відкинув надані комісією докази проживання кандидатів за кордоном та зобов'язав ЦВК повторно розглянути документи Клюєва та Шарія.

Суд та ЦВК

У самому Верховному суді поспішили перекласти відповідальність за реєстрацію Клюєва та Шарія на ЦВК. Так, голова Касаційного адміністративного суду при ВС Михайло Смокович заявив 3 липня, що суд не зобов'язував комісію реєструвати Клюєва та Шарія, а лише змусив її продовжити розгляд їхніх документів. "А який повинен бути результат - я не коментую", - зазначив Смокович, продовжуючи наполягати, що наданих ЦВК доказів було недостатньо.

Голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков підтверджує - в адміністративному судочинстві судді не можуть перебирати на себе повноваження колегіального органу влади і вказувати йому, які саме рішення мають бути ухваленими. "В таких випадках суд має повноваження лише вказати на некоректність в ухваленні рішення та зобов'язати його повторно розглянути", - пояснює експерт. Він упевнений, що за таких умов в ЦВК могли просто розглянути спірне питання та повторно відмовити потенційним кандидатам у народні депутати в реєстрації.

Щоправда, і у рішенні Верховного суду він вбачає ознаки упередженості. За словами Жернакова, з наданого ГПУ листа, наприклад, чудово видно, що Андрій Клюєв не проживав на території України в останні роки. "Враховуючи суспільний резонанс, який не могло не викликати це рішення, можна припускати, що суд ухвалив це рішення або під тиском, або завдяки підкупу", - розмірковує експерт.

Аваков та СБУ

Та, попри рішення Верховного суду, і Клюєв, і Шарій опинилися поза парламентськими перегонами - рішення зняти їхні кандидатури з виборів ЦВК ухвалила ввечері у середу.

Ще 2 липня секретарка ЦВК Наталія Бернацька заявила, що комісія може переглянути своє рішення про реєстрацію обох кандидатів. За словами чиновниці, ЦВК звернулося до усіх державних органів, аби отримати докази їхнього реального місця проживання протягом останніх п'яти років. І такі докази були надані. 

Спочатку міністр внутрішніх справ Арсен Аваков написав листа до голови ЦВК Тетяни Сліпачук, в якому попросив переглянути рішення про реєстрацію Клюєва, адже, за даними МВС, той виїхав з України ще у 2014 році та не проживав на території країни протягом останніх п'яти років. А ввечері у середу в.о. голови СБУ Іван Баканов у листі до Сліпачук повідомив, що Анатолій Шарій з січня 2012 року не проживав на території України. 

У СБУ також мали намір провести перевірку місця проживання Андрія Клюєва та колишнього заступника генпрокурора Рената Кузьміна. Останній, як виявилося 3 липня, попри доведену до відома ЦВК інформацію про його можливе переховування на території анексованого Криму чи РФ, був без жодних зауважень зареєстрований 35 номером у передвиборчому списку "Опозиційної платформи - За життя". 

Щоправда, фігуранти цієї перевірки останніми роками особливо і не приховували свого перебування за кордоном України. Так, DW вже писало про те, що на ім'я Анатолія Шарія у Вільнюсі зареєстроване підприємство.  У віснику реєстраційного центру Литви за 2017 рік згадується фізична особа-підприємець з відповідним іменем та прізвищем. Ще у 2012 році Шарій заявляв, що режим Януковича переслідує його за "розслідування щодо участі держустанов у наркобізнесі". В червні того ж року він отримав статус політичного біженця і посвідку на проживання в Євросоюзі від Литви.

У розмові із DW Бернацька пояснила ухвалене раніше рішення дозволити реєстрацію Клюєва та Шарія екстремальними обставинами, коли до позачергових виборів залишилося менше трьох тижнів, зокрема необхідністю розпочати друк бюлетенів. "Тепер, якщо будуть нові докази і вони влаштують суд, ми просто зможемо поставити штамп "вибув" та спокійно провести вибори. В іншому випадку нам би довелось все передруковувати", - пояснила секретарка ЦВК.