Коли він перебував при владі, підросло ціле покоління. Не дарма в зв'язку з цим говорять навіть про «покоління Коля». Ні для кого не було секретом, що канцлер Гельмут Коль полюбляв запрошувати офіційних гостей до свого рідного містечка Оггерсхайм, частуватм їх там своєю улюбленою стравою - зельцем. На дозвіллі він носив в´язані светри, відпустки завжди проводив з дружиною Ганнелорою в Австрії на озері Вольфгангзее. Час від часу він дотримувався дієти, аби скинути зайві кілограми, але потім знову їх набирав. Не бракувало й жартів про канцлера-велетня, зріст якого сягав одного метра 93 сантиметрів. Дехто насміхався над його кремезністю і таким чином недооцінював його, але федеральний канцлер знав, що хотів.

Коль у владі: розрахунок і наполегливість

Гельмут Коль вступив до Християнсько-демократичного союзу (ХДС) у віці 17 років. Молодий активний політик вивчав в університеті історію та право і вийшов з вишу із захищеною дисертацією. В 39 років він став наймолодшим прем'єр-міністром землі Рейнланд-Пфальц, а уже в 1976-му його висунули як кандидата на посаду канцлера від блоку консервативних партій ХДС/ХСС. Тоді консервативні партії разом з Колем хоча й набрали майже 49% голосів, але їм так і не вдалося усунути від влати соціально-ліберальну коаліцію на чолі з Гельмутом Шмідтом.

Політичної вершини він досягнув 1 жовтня 1982 року: більшість депутатів у Бундестагу обрала опозиційного лідера канцлером Німеччини і таким чином зробила його найвпливовішим у країні політиком. Не завдяки всенародному голосуванню, а завдяки вотуму недовіри чинному урядові Колю вдалося змінити владу в країні. Християнський демократ зумів залучити до своєї коаліції лібералів, очолюваних Гансом-Дітером Ґеншером. Через кілька місяців відбулися дострокові парламентські вибори й Коль став переможцем.

Падіння Берлінського муру: без заготовок

У червні 1989 року Коль приймав Михайла Горбачова - зачинателя перебудови й гласності в Радянському Союзі, про падіння Берлінської стіни тоді навіть ніхто й не мріяв. Російському політику-реформатору Коль, однак, сказав пророцькі слова: «З Вашим візитом ми пов´язуємо великі надії - у Вас вдома і в нас вдома».

Пізніше стрімкий розвиток подій став несподіванкою для всіх. Падіння стіни в Берліні заскочило Коля під час візиту до Польщі. І хоча канцлер терміново відбув до Німеччини, йому так і не вдалось стати першим західнонімецьким політиком, який виступив із зверненням до нації, перебуваючи біля Брандербурзьких воріт. Цю честь тоді здобув федеральний президент Рихард фон Вайцзекер.

Проте Коль перехопив ініціативу й відразу запропонував план з якнайшвидшого об´єдання Німеччини. Страхи країн-сусідів щодо відновлення могутньої німецької держави Коль нівелював словами: «Ми, німці, навчені історією. Ми - мирний та свободолюбний народ. Любов до батьківщини та свободи і дух добросусідства для нас - нероздільні».

1989-1990 роки - зеніт політичної кар´єри Коля. Східна Німеччина вітала його як зірку, а людям там він обіцяв квітуче життя.

Однак на сході країни так не вдалось за короткий час привести стандарти життя до західнонімецьких. Не допоміг і так званий «збір солідарності», який запровадили, аби зібрати кошти для відбудови східнонімецьких земель. Коль почав втрачати популярність.

І все ж таки він залишився «канцлером єдності» та «великим європейцем», оскільки на європейському рівні він визначав акценти і під кінець свого перебування при владі. Разом із французьким президентом Франсуа Міттераном він активно працював над ідеєю політичної та економічної інтеграції Європи. Хоча йому було вкрай складно переконати німців у необхідності відмовитися від німецької марки на користь спільної європейської валюти.

Заплямована репутація: тінь корупції у ХДС

Але й цей тріумф тривав недовго. Новини про приховані пожертви для партії, нелегальні каси «його» ХДС ускладнили становище Коля, і на виборах 1998 року  перемогу здобули соціал-демократи із «зеленими». 16 років канцлерства Коля завершились. Німецький канцлер-рекордсмен був змушений піти у відставку.

Розслідування ж афери із партійними касами тривало. Коль відбивався, не визнавав вину й запевняв, що корупція - це не про нього. З'їзд християнських демократів позбавив Коля звання почесного члена партії і закликав його віддати свій депутатський мандат. Врешті-решт екс-канцлер визнав, що пожертви були, але від кого - зберіг у таємниці. Після сплати мільйонного штрафу справу Коля закрили, а сам екс-канцлер зник з політичної сцени.

Удар долі й повернення визнання

У липні 2001 року Коль мужньо сприйняв тяжкий удар долі - його дружина вкоротила собі віку, прийнявши велику дозу снотворного.

Тим часом у минулому залишилась афера навколо партійних пожертв, тож Колю вдалось відновити репутацію в партії та повернути собі визнання. Святкові заходи з нагоди 30-ліття його обрання на посаду глави німецького уряду відзначились вшануванням досягнень Коля як канцлера німецької єдності та архітектора європейської інтеграції.