Центральну площу Барселони заполонило море білих футболок. У такий спосіб учасники акції прагнули показати свою миролюбність. Тисячі людей вийшли на вулиці після анонімного заклику та зібралися поблизу ратуші міста й резиденції уряду автономії. Мета цих виступів: спонукати керівництво Іспанії та Каталонії - іспанського прем'єра Маріано Рахоя та каталонського лідера Карлеса Пучдемона - сісти за стіл переговорів та вести діалог.

"Обидві сторони мусять нарешті сісти й поговорити, бо далі так не піде", - каже чоловік, який вийшов на демонстрацію, тримаючи маленьку дочку на плечах. Хоч він і має свій погляд на каталонську незалежність, але це тут - ні до чого, каже чоловік. "Якби я побачив тут бодай один прапор, байдуже, іспанський чи каталонський, - я одразу пішов би додому", - запевняє цей учасник акції. Утім, тут прапорами теж розмахують, лише вони - всуціль білі. Написи на цих прапорах - "Parlem" та "Hablamos", що каталонською та іспанською означає: "Говорімо".

"Ми - мовчазна більшість"

Молода жінка пояснює: "Це - народний рух, і він не прив'язаний до жодної політичної партії". На її думку, саме це, мабуть, і пояснює, що кількість учасників даної демонстрації значно менша, порівняно з акціями в рамках кампанії за проведення референдуму щодо незалежності Каталонії. Тоді масові демонстрації проводилися як до, так і після самого референдуму. Мобілізувати сотні тисяч людей без партій та організацій - досить складно, каже жінка. Вона має рацію, адже не пройшло і трьох годин, як від акції нічого не лишилося, а сам майдан поблизу ратуші знову став місцем для фотографування шлюбних пар.

А якщо каталонський лідер Пудчемон таки проголосить 10 жовтня незалежність від Іспанії? Що тоді? Чи застосує центральний уряд у Мадриді 155 статтю конституції, позбавивши Каталонію статусу автономного регіону? Багатьох непокоять і такі питання: чи заарештують тоді Пучдемона? Як на це реагуватимуть його прихильники? Чи дійде знову до насильства? Все це хвилює людей, які, вдягнувшись у біле, вийшли на вулиці. На дані питання знову і знову лунає чітка відповідь. "Політики мають виконувати свою кляту роботу та дозволити саме нам, тобто народу, вирішувати, що і як, а не досягати своїх політичних цілей за будь-яку ціну", - каже учасниця акції.

Адже, на її погляд, народ хоче аж ніяк не незалежності. "Ми - мовчазна більшість. Ми ті інші 60 відсотків, котрі не пішли на голосування або проголосували проти", - вважає вона. Та й справді, майже кожен демонстрант у білій футболці запевняє, що виступає чітко проти відокремлення від Іспанії.

"За" незалежність регіону проголосували 90 відсотків каталонців, які прийшли 1 жовтня на референдум, вказують в уряді Каталонії. За підрахунками, це - близько 43 відсотків усіх наділених правом голосу громадян, які живуть у Каталонії.

Утім, як стверджує політолог з Автономного університету Барселони Оріол Бартомеу, не всі каталонці, котрі проголосували "за" на референдумі, є категоричними та не готовими до компромісів. "Більшість каталонців прагнуть залишитися у складі Іспанії за умови розширення автономного статусу Каталонії та реформ у самій Іспанії задля перетворення її на справжню плюралістичну країну", - пояснює експерт. Якби уряд у Мадриді зробив це багато років тому, тепер ситуація була би зовсім іншою, переконаний політолог.

Непоступливість Мадрида

На думку експерта, нині складається враження, що Мадрид не збирається робити жодних поступок. "Іспанська сторона гадає, що має шанс перемогти. Тож навіщо їм поступатися?" - каже він. Політолог закидає урядові в Мадриді, що той дотримується категоричної думки. Її суть: "Каталонська сторона або цілком капітулює, або проголосить незалежність". А такий крок, на думку політолога, був би "вкрай ризикованим" для уряду Каталонії, адже він "не має підтримки більшості населення" регіону. Але якщо це все-таки станеться, що тоді? "Це невідома катастрофа", - відповідає Бартомеу.

Тут визначальну роль могла би відіграти ліва партія "Кандидатура народної єдності". Саме завдяки цій політичній силі коаліція на чолі з Пучдемоном має більшість у парламенті автономії. Речник партії вже заявив, що партія не планує "робити жодних односторонніх кроків". Особливо після тих репресій, до яких іспанський уряд вдався як до, так і в день проведення самого референдуму, додав він. "Але коли з іспанського боку буде якийсь рух, ми чекатимемо та поглянемо, як складається ситуація", - наголосив представник політсили. Водночас він запевнив, що партія готова до діалогу.

Сепаратисти можуть радикалізуватися

Зрештою, в питанні проголошення незалежності йдеться лише про "коли", адже, здається, що питання вже вирішене, сказав речник лівої політичної сили. Утім, цього не станеться 10 жовтня під час виступу Пучдемона в парламенті автономії, припустив він. На запитання журналістів, чи відмовиться Пучдемон від планів щодо оголошення незалежності, речник політичної сили відповідає категоричним "ні".

На думку політолога Бартомеу, справу ускладнюють і деякі інші фактори. Якщо уряд Пудчемона скаже, що про незалежність слід забути, то це може призвести до проблем. Адже такі заяви не спинять від демонстрацій близько двох мільйонів прихильників каталонського сепаратизму. Навпаки. Політолог застерігає, що в такому разі каталонський уряд може втратити контроль над ситуацією. "Хоч рух стане меншим, зате значно радикальнішим. І тоді вже ніхто не зможе виключити насильницькі зіткнення між поліцією та сепаратистами", - попереджає він.