24 березня у французьких Альпах розбився літак німецької авіакомпанії Germanwings, який виконував рейс 4U9525 з Барселони до Дюссельдорфа. Загинули 150 осіб. Більшість жертв - громадяни Німеччини. Серед загиблих - пасажири з 21 країни. Особливої великої втрати зазнало німецьке містечко Гальтерн: катастрофа забрала життя 16 школярів та двох вчительок місцевої гімназії.

Роботи на місці трагедії тривають. Однак розшифрування записів "чорних скриньок" літака розвіяло усі сумніви: причиною катастрофи були не технічні негаразди та не теракт, а свідомі дії другого пілота Андреаса Л. У Німеччині досі не вщухають суперечки про те, як попередити подібні трагедії. Проте на першому плані - турбота про родичів та близьких жертв, жалоба за загиблими.

Екуменічна служба в Кельнському соборі

До Кельна для участі у жалобній церемонії приїхали близько 500 рідних та близьких жертв авіакатастрофи. Серед гостей - президент Німеччини Йоахім Ґаук та канцлерка ФРН Анґела Меркель, політики з Франції та Іспанії. Поряд із кардиналом Райнером Марією Велькі у жалобній церемонії бере участь і голова Євангелічної церкви Вестфалії Аннетте Куршус.

В інтерв’ю DW вона пояснила, чому цей акт пам'яті є настільки важливим, адже з дня катастрофи пройшов вже майже місяць: "Жалоба - це надзвичайно важливий процес для того, аби дати раду втраті. У даному випадку це втрата, якої зазнало все суспільство. Така жалобна церемонія дає можливість ще раз відчути цю скорботу у колі тих, хто сумує разом з іншими. Ця скорбота пов’язана зі скінченністю буття, з невідворотністю смерті".

Компенсації родичам та близьким загиблих

Компанія Germanwings - дочірнє підприємство концерну Lufthansa. Одразу після катастрофи A320 Lufthansa надала всім родичам жертв можливість побувати на місці катастрофи. На місцях їм надають допомогу психологи.

За три дні після катастрофи Lufthansa оголосила, що негайно виплатить по 50 тисяч євро компенсацій за кожного загиблого. Але з 149 сімей компенсації отримали поки що лише 80. Причина зовсім не в небажанні авіакомпанії платити. Справа в тому, що інтереси більшості родичів представляють адвокати. Вони сподіваються через суд домогтися ще більших сум. Крім того, роботи зі збору біологічних зразків вже завершені, але остаточне встановлення осіб загиблих за допомогою ДНК наразі триває, адже при перельотах всередині Шенгенської зони пасажири не зобов’язані навіть пред’являти паспорти.

Дискусії щодо другого пілота

Картина трагедії зрозуміла: після того, як авіалайнер набрав висоту, капітан літака залишив кабіну. Другий пілот Андреас Л. заблокував двері в кабіну та перепрограмував автопілот на повільне зниження. За вісім хвилин літак розбився. Л., скоївши самогубство, забрав із собою життя 149 осіб.

Поволі ставали відомими деталі цієї трагедії. Виявляється, ще під час пілотської підготовки Л. проходив курс лікування від депресії. Про це він повідомив компанії Lufthansa. Але після цього його визнали придатним до польотів. А дочірня компанія Germanwings навіть не знала про цю сторінку його біографії.

Психіатри висувають багато версій мотивів самогубства Л. Одні вважають, що це було патологічне бажання стати знаменитістю, інші - що причиною був страх втратити роботу через проблеми зі здоров'ям. А в ЗМІ відбулися бурхливі дискусії про те, хто він такий, цей Андреас Л.: хвора людина, варта жалості, чи ганебний терорист-самогубця? Майже всі коментатори погоджуються в одному: опублікування прізвища пілота-самогубці було помилкою. Цього не можна було робити хоча б із співчуття до його батьків.

Наука катастрофи

З 27 березня усі авіакомпанії Німеччини ввели нове правило "дві людини у кабіні": якщо один з пілотів залишає кабіну, його місце має зайняти будь-хто з екіпажу, наприклад, стюардеса. Таке правило раніше вже діяло у більшості країн, у тому числі у США та Росії. Броньовані двері у пасажирських літаках та можливість блокувати їх зсередини були запроваджені після низки терактів. Тепер експерти розглядають варіанти модифікації цього механізму.

Компанія Deutsche Flugsicherung, яка контролює безпеку польотів, пропонує передбачити можливість пілотування пасажирських авіалайнерів в екстрених випадках диспетчерами із землі. У безпілотниках ця технологія використовується давно. Але де гарантія, що такою можливістю не скористаються й кібертерористи?