Як то кажуть, що не заборонено - те дозволено. У ресторанах, де немає спеціальних заборонних табличок, вашого улюбленця зустрінуть з усмішкою та запропонують миску з водою. У деяких закладах чотирилапому другу дозволять навіть влаштуватися поруч з вами на стільці. На літні тераси собакам також "вхід вільний". Виховані тварини зазвичай викликають симпатію в персоналу та гостей ресторану.

Загалом у Німеччині заборонено заходити в продовольчі магазини та супермаркети з собаками, але між полицями з продуктами харчування інколи все ж таки визирають пухнасті вуха й зацікавлені очі. Усе залежить від конкретної крамниці - якщо керівництво закладу не проти чотирилапих, вони не змушені чекати на господаря ззовні, а навпаки - можуть брати участь у купівлі продуктів.

Це, звісно, залежить від породи, розміру і типу шерсті вашого улюбленця, а також - від ситуації. У дощову погоду в магазині модного одягу навряд чи зрадіють великому собаці з довгою та ще й мокрою шерстю. А якщо ви прийдете з маленькою собачкою, яку можна взяти на руки або посадити в спеціальну сумку, то ніхто на вас косо не подивиться і, тим більше, не попросить залишити приміщення.

Не кожен пляж у Німеччині - собачий. На багатьох з них правила різняться - на деякі, наприклад, можна приводити собаку лише на повідку, а на інших у літній сезон чотирилапі - взагалі табу. Хоча восени чи взимку вони можуть вільно гасати кілометровими пляжами. У будь-якому разі слід потурбуватися про гігієнічний пакетик для собаки, щоб не залишити іншим відпочивальникам неприємний сюрприз.

З 2014 року Об'єднання любителів собак Bürohund бореться за можливість брати своїх улюбленців з собою на роботу. За словами голови організації Маркуса Беєра (Markus Baeyer), тварини на робочому місці допомагають своїм господарям та їхнім колегам знижувати рівень стресу та напруги. Нині дедалі більше німецьких фірм не проти присутності собак в офісі.

Якщо тварина важить до восьми кілограмів й уміщається у спеціальну сумку, подорожувати у німецьких потягах вона може абсолютно безкоштовно. За переліт на борту літака за собаку такого ж розміру доведеться заплатити в середньому 50 євро. Перевезення улюбленців більших розмірів у багажному відділенні коштуватиме дорожче, але мало хто з господарів наражає своїх чотирилапих друзів на такий стресс.

Брати домашніх тварин до закритих концертних залів не можна, утім відвідати концерт просто неба в компанії свого чотирилапого товариша вам ніхто не забороняє. Не виняток і народні гуляння на центральних площах міст - туди з собаками вхід також вільний.

Знову ж таки, офіційно - це заборонено. Однак дедалі частіше трапляються випадки, коли чотирилапих пускають до палати своїх тяжкохворих господарів, а в деяких реабілітаційних клініках тварин навіть залучають до процесу одужання пацієнтів. Те ж саме стосується окремих будинків для літніх людей: візити собак можуть позбавити їх відчуття самотності і подарувати багато радості.

У Німеччині з’являються навіть приватні дитячі садки, у яких, за умови згоди батьків та лікарів, півдня або навіть весь день перебувають собаки. Фахівці переконані, що це виховує у дітей любов до тварин і створює хорошу атмосферу.

Чому б не порадитись щодо нової зачіски зі своїм улюбленим собакою? Він краще знає, що вам личить. Тим більше, в німецьких перукарнях вас радо зустрінуть разом із пухнастим другом.

Досвідчені терапевти вважають, що собаки можуть страждати від стресу так само, як і люди. Спеціальні будинки відпочинку для собак, такі як Platzhirsch ("Альфа-самець") біля Дюссельдорфа, пропонують чудовий спосіб зняти стрес. Лише за 120 євро собаки можуть цілий вікенд насолоджуватися спа-процедурами, включаючи масаж.

Питання того, чи подобається собакам застрибувати на дошку для серфінгу та підкорювати хвилі, є спірним. Але деякі власники чотириногих, схоже, у цьому повністю переконані. Спільний із собаками серфінг є популярним, зокрема, у Каліфорнії, але подібне проведення вільного часу псами та їхніми власниками можна зустріти і в Європі.

Фокусник з Фінляндії Жозе Ахонен може похвалитися понад 34 мільйонами переглядів на його YouTube-каналі з фокусами для собак. Ахонен вважає, що відео є такими популярними й викликають посмішки в людей завдяки чесній та відвертій реакції собак на фокуси. Кращих учасників Ахонену годі й шукати: хто б не хотів мати собак у якості помічників під час шоу з фокусами?

Собаки, які танцюють? Так, вони це можуть! Є навіть тандеми за участі людини й собаки, які демонструють танки власної хореографії, такі як кроки вбік або назад, обертання, подавання лапки або стрибки через руки. Власники чотириногих навчають їх реагувати на найменші сигнали свого тіла. Цей собачий вид спорту зародився в США і зараз набуває популярності в Європі.

Під час цих спеціальних мистецьких заходів собаки та коти не мають стояти осторонь. Вони можуть бігати навколо експонатів, які встановлені на рівні їхніх очей, обнюхуючи усе навколо. Подібні виставки проходять, зокрема, у Берліні та Нью-Йорку.

Ні, ні, ця порода походить не з Данії. Цих гігантів вивели в Німеччині в 17 столітті. Представники королівських родин надавали перевагу дедалі більшим собакам, котрі супроводжували їх на полюванні. Великі данці - найбільші собаки в світі. Німці називають їх також "Deutsche Dogge", тобто - "Німецький дог".

Ця порода собак стала "американською" після Першої світової війни, коли США вирішили позбутися всіх згадок про її німецьке походження. Попри те, що кінологічний клуб США називає цю породу американською, Міжнародна кінологічна федерація (Cynologique Internationale) у Бельгії має іншу думку. Її представники наголошують, що ця порода завжди була і буде німецьким шпіцом.

У 1895 році в Мюнхені три любителя собак уперше схрестили бульдога з породою невідомого походження. Цей експеримент продовжили впродовж кількох поколінь. Результатом стала собака з однією з найпопулярніших морд у світі. Однак походження назви "боксер" досі залишається загадкою.

Собак цієї породи вивели для полювання на борсуків. Німецькою він так і називається Даксхунд - Борсучий собака. Ці тварини здатні переслідувати свою жертву навіть у норі. Німецький імператор Вільгельм II також полюбляв такс. Якось, під час відвідин ерцгерцога Австрії Франца Фердінанда, такса Вільгельма довго не барилась і відразу загризла золотого фазана австрійського керманича.

У 1902 році німець Едмунд Льонс відродив породу маленьких Мюнстерлендерів (на фото). Він розгледів у цих тваринах хороші задатки для полювання й гарне хутро. Цих собак не можна плутати з великим Мюнстерлендером. Через високі стандарти розведення малі Мюнстерлендери є справжнім раритетом.

Веймаранери відомі своїм срібним хутром, пронизливим поглядом та біологічною потребою у людській увазі. Вперше їх вивели у Веймарі одночасно як мисливських і сімейних собак, що є великою рідкістю. Німці настільки їх полюбили і хотіли зберегти ексклюзивність породи, що навіть стерилізували тварин у разі їх відправлення за кордон.

Наприкінці 19 століття в містечку Апольда, що під Веймаром, жив судовий клерк Карл Фрідріх Луїс Доберман. У справах йому часто доводилось пересуватись між цими двома містами, і він потребував захисту на своєму шляху. На щастя, чоловік опікувався місцевим тваринним притулком. Завдяки схрещуванню веймаранерів, пінчерів і англійських пойнтерів він вивів породу, яку ми зараз називаємо добермани.

Шнауцери настільки тісно пов'язані з пінчерами, що у Міжнародній кінологічній федерації їх вважають однією групою. На півдні Німеччини шнауцерів використовували для ловлі пацюків та мишей. Собакам обрізали вуха та хвости, щоб захистити від гострих зубів гризунів. Сьогодні у більшості країн ЄС та Австралії купіювання собак заборонене.

Ротвейлерів вивели в колишньому торговому місті Ротвайль для захисту краму будь-якою ціною. Ці собаки були вірними супутниками середньовічного торговця. Вони охороняли худобу та вагони з м'ясом, відлякували злодіїв та диких тварин. Ротвейлери мають найсильнішу щелепу серед усіх собак.

"Горанд фон Ґрафрат" - такою була кличка німецької вівчарки, яку 1899 року першою зареєстрували в родоводі Товариства з розведення німецьких вівчарок. Після Першої світової британці перейменували цю породу на алсатіан. Ще більше репутацію погіршили нацисти. Наприклад, у Гітлера було шість вівчарок. Нині вівчарки активно використовуються прикордонниками, поліцейськими, а також як собаки-поводирі.