Розстріл понад 20 тисяч польських офіцерів у квітні - травні 1940 року в Катинському лісі вважається одним з найбільших злочинів сталінського режиму. Однак донині в Польщі і в Росії немає спільного погляду на ці історичні події.

Запрошення-сенсація

Тому справжньою сенсацією стала в лютому новина про те, що прем'єр-міністр Росії Володимир Путін запросив свого польського колегу Дональда Туска взяти участь у пам’ятних заходах в Катині.

Туск погодився їхати до Росії, але й зауважив: «Наша точка зору все ще дуже відрізняється від російського традиційного погляду на історію. Те, що російська сторона вважає великим прогресом, ми розцінюємо як середні або навіть замалі кроки. Проте спочатку треба зробити і ці кроки, тому я із задоволенням прийняв запрошення прем’єра Путіна».

Важкий шлях зближення

Глава російського уряду також уперше взяв участь у вшануванні жертв Катині. Експерти в Москві оцінюють цей факт як «надзвичайно важливий». Передусім з огляду на те, що Москва потребує хороших відносин з Польщею. Ці потреби зрозумілі й політичним оглядачам у Польщі. Однак вони схильні думати, що Кремль не робив би таких кроків на зближення, якби не вбачав у тому свого зиску. У цьому контексті згадується спротив Польщі спорудженню газопроводу дном Балтійського моря, її коаліція з державами Балтії та підтримка євроінтеграційних намагань України. Москва, переслідуючи у всіх цих пунктах власні цілі, прагне кращих відносин з Польщею.

"Як би не було складно, ми маємо йти назустріч один одному", - сказав сьогодні в Катині російський прем’єр Путін. Упродовж церемонії вшанування пам’яті жертв Катині від російської сторони так і не прозвучало вибачення за трагедію, на яке сподівалися поляки. Водночас польський прем’єр Туск заявив, що «правда про Катинь не повинна розділяти польський і російський народи».

Складна історія

Навесні 1940 року Сталін наказав розстріляти понад 4000 польських офіцерів в лісах під Катинню. Протягом десятиріч Радянський Союз приховував це масове вбивство і намагався представити його злочином фашистів. І лише 1990 року тодішній президент СРСР Горбачов визнав радянську провину. Утім донині події в Катині не вважаються достатньо дослідженими, що, між іншим, затьмарює стосунки між Польщею і Росією.

«Це не російський злочин, а радянський»

2004 року російська прокуратура взагалі припинила розслідування Катинської справи на підставі застарілості. Крім того виявилося, що частина документів, необхідних для слідства, є державною таємницею. На справу знову наклали гриф секретності, пояснює польський історик Анджей Пжевознік: «Власне, вже багато років між Росією і Польщею немає діалогу в цьому питанні. Припинення розслідування і позиція прокуратури про те, що йдеться про нормальні злочини, а не масове вбивство, просто параноїдальні. Сподіваюся, що незабаром зміниться».

На думку Пжевзніка, Радянський Союз тоді знищив польську еліту, майбутнє країни. «Ми не кажемо, що це - російський злочин, - запевняє польський історик. - Ні, це - комуністичний злочин. На той час Польща після 123 років неволі якраз почала знов вставати на ноги. І тут, після 20 років незалежності, інтелектуальна еліта була одним махом знищена. Ця втрата стала для нас драмою, наслідки якої ми відчуваємо й сьогодні.»

Вайда: не думав, що доживу до такого дня

Факти, що масова розправа на польською елітою не визнається геноцидом, а в Білорусії й досі не оприлюднений список розстріляних там поляків, обурює насамперед нащадків жертв. «Кожного разу для мене цей день - сумна дата. Життя без тата і постійний пошук правди, все це дуже мене пригнічує. До сьогодні я чіпляюся за будь-яку інформацію, яку я можу знайте про свого батька», - розповідає Вітоміла Єжерська, донька одного з розстріляних 70 років тому офіцерів.

Відомий польський режисер Аджей Вайда, батька якого також розстріляли під Катинню, визнав як позитивний сигнал той факт, що цими днями в Росії покажуть його фільм про Катинь. Митець каже, що не вірив, що йому вдасться дожити до такого дня.

Леся Юрченко/ Людґер Казмерчак / Ольга Сосницька/Євген Тейзе/AFP/dpa/Interfax