"Нехай завдяки очищенню історичної пам’яті усі будуть готові поставити вище те, що єднає, а не те, що розділяє", - ці слова Папи Римського Івана Павла другого, сказані ним під час відвідин Львова 2001 року, стали епіграфом до декларації, підписаної у п’ятницю, 28 червня у Варшаві. Під документом, який закликає українців і поляків до примирення і прощення, поставили підписи, зокрема, голова Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Святослав Шевчук та голова Конференції єпископату Польщі Юзеф Міхалік.

Прохання про прощення

"Вважаємо, що насильство та етнічні чистки за жодних обставин не мають права бути методом вирішення конфліктів і не можуть бути виправдані ні політичним, ні економічним, ні релігійним інтересом", - цитує слова церковних ієрархів департамент інформації Української греко-католицької церкви. Від імені пастви Шевчук і Міхалік попросили вибачення за злочини, скоєні один проти одного українцями і поляками 1943 року. Підписанти декларації закликали науковців обох країн до досліджень історичних джерел та формування списку імен загиблих під час Волинської трагедії.

Зустріч українського і польського католицького духовенства відбулася у Варшаві напередодні заходів з нагоди 70-х роковин трагедії на Волині. Жертвами кровопролиття та етнічних чисток 1943 року, як зазначають представники церков, стали десятки тисяч невинних людей, зокрема жінки, діти і літні люди. Щодо кількості жертв з обох сторін протистояння історики досі не мають спільної думки. Називаються навіть цифри у понад сто тисяч загиблих поляків і українців від етнічних чисток. Розправу над мирним населенням здійснювали українські та польські повстанські підрозділи, які на території сучасної України боролися і з нацистами, і з Червоною армією, а також один проти одного. Підрозділи УПА та Армії крайової здійснили напади на сотні українських і польських сіл.

Відповідь на політичні спекуляції

Президент Польщі Броніслав Коморовський привітав підписання українсько-польської декларації, назвавши її "дуже значущою", передає католицька інформаційна агенція KNA. Офіційні Варшава та Київ вже багато років докладають зусиль до пошуку порозуміння і спільного вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії. Вперше на державному рівні церемонія відбулася 1997 року. Тоді із закликом до порозуміння виступили президенти Леонід Кучма і Олександр Квасневський.

Водночас подекуди політики різних рівнів в обох країнах виступають з різкими заявами щодо подій 1943 року, які призводять до взаємних звинувачень. Зокрема, 20 червня цього року Сенат Польщі ухвалив заяву у зв’язку з 70-ми роковинами Волинської трагедії, в якій вбивство поляків підрозділами УПА було названо "етнічною чисткою з ознаками геноциду". У відповідь депутати Львівської облради від партії "Свобода" заявили, що ухвала польського Сенату містить "ознаки ксенофобії та шовінізму щодо українців", - повідомляє "Інтерфакс-Україна".