1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Катування і тортури - проблема збільшилася, стверджують правозахисники

27 червня 2011 р.

26 червня - Міжнародний день підтримки жертв катувань. Застосування насильства в установах, підпорядкованих міліції, - достатньо поширене явище в Україні, заявляють правозахисники.

Фото: picture-alliance/dpa

Насильство у відділках, «вибивання» зізнань, нелюдські умови утримання у СІЗО – звична практика правоохоронної системи в Україні, від чого потерпають тисячі людей, заявляють українські правозахисники.

Лише впродовж 2010 року в установах, підпорядкованих міліції, померли більше півсотні осіб, що вдвічі більше аніж у 2009 році, стверджує співголова Харківського правозахисної групи Євген Захаров. За його словами, ідеться про випадки, які стали доступні громадськості, хоча їх може бути значно більше.

«В слідчих ізоляторах Києва, Харкова, Донецька, Дніпропетровська та Сімферополя умови утримання прирівнюються до катувань, бо люди в окремих камерах сплять почергово раз на дві-три доби, через нестачу місць»,- сказав правозахисник. Особи, які вдаються до катувань, залишаються безкарними, суди практично не беруть до розгляду скарги про насильство з боку міліції, а прокуратура неефективно розслідує звернення, переконаний Захаров.

Різна статистика

В інтерв'ю Deutsche Welle правозахисник Андрій Діденко стверджує, що навіть резонансні справи про катування рідко мають логічне завершення у суді, переважно прокуратура відмовляє у порушенні кримінальної справи. Якщо справа таки доходить до суду, то це зазвичай за звинуваченням не у катуванні чи завданні тяжких тілесних ушкоджень, а у перевищенні службових повноважень, або як службова недбалість, звідси і різниця у статистиці правозахисників і МВС, пояснює Діденко.

Лише чверть потерпілих наважуються скаржитися про застосування незаконного насильства у міліції, бо їх залякують, або вони не вірять у позитивне вирішення, каже експерт Центру правових та політичних досліджень «СІМ» Руслан Тополевський. Він вважає, що запровадження інституції суду присяжних могло би позитивно вплинути на ситуацію з катуванням. Водночас адвокат Олег Мицик вважає, що українське суспільство ще не готове до запровадження суду присяжних, бо воно налаштоване до засудження людини. Та й знайти 12 присяжних складно, додає правник.

Останньою надією для потерпілих залишається Європейський суд з прав людини. Нещодавно, наприклад, суд у Страсбурзі зобов’язав Україну виплатити батькам Матушевським 12 тисяч євро компенсації за смерть їхнього сина в СІЗО 2008-го року. Суд повністю визнав факт застосування тортур, повідомили у Центрі «СІМ».

Автор: Галина Стадник
Редактор: Наталя Неділько

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW