1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Квартира – реальний шлях «вибити» комунальні борги

7 липня 2011 р.

У Львові всерйоз взялися за злісних боржників з оплати комунальних послуг. На кону – конфіскація та виставлення на аукціон приватних помешкань боржників. Правники кажуть, що все у правовому полі.

Львів
ЛьвівФото: CC/point of lviv

«Вашу квартиру виставлено на аукціон з продажу нерухомого майна», - таке повідомлення уже незабаром можуть отримати з десяток мешканців одного з районів Львова. Одному з них уже не пощастило, приватне помешкання власника, який заборгував у сумі близько 19 тисяч гривень і роками не розраховувався за надані комунальні послуги, ЛКП «Сигнівка» вже виставила на продаж.

Як розповідає директор комунального підприємства Оксана Роман, жодні заходи не допомагали отримати цей борг: «Були неодноразові попередження, рішення судів. Відтак, відповідно до виконавчого провадження, ми отримали оцінку з БТІ щодо вартості цього житлового приміщення і виставили на продаж з аукціону». Реакція власника була миттєвою, каже директор. За три дні він сплатив більшу половину боргу і зобов’язався виплатити решту впродовж зазначеного часу.

У правовому полі

«До таких нових методів ми змушені будемо й надалі вдаватися, - запевняє Оксана Роман, - адже, як засвідчила практика, це чи не єдиний реальний спосіб забрати заборговані гроші». Однак, додала керівник, ідеться лише про великі суми заборгованостей. І як не дивно, злісні неплатники нерідко виявляється цілком забезпеченими людьми».

Закон «Про виконавчу службу», який з березня цього року вступив у дію, суттєво розширив повноваження виконавців, і втілити процедуру відчуження майна за борги нині не становить особливих труднощів, пояснюють правозахисники. У коментарі Deutsche Welle голова Центру громадської адвокатури, адвокат Леонід Тарасенко зауважив, що втратити квартиру мешканець може цілком реально, і все буде в правовому полі, якщо виконавча служба дотримуватиметься процедури.

Законодавчі гарантії

Продаж нерухомого майна, а тим паче єдиного помешкання власника, - це вже останній захід на задоволення судового рішення щодо стягнення боргу, пояснює Тарасенко. Для початку виконавці мають з’ясувати, чи є в боржника грошові надходження (рахунки, пенсія, стипендія, зарплата) і з них вираховувати певні відсотки для сплати боргу. Якщо таких немає, то тоді виконавець має описати рухоме майно і здійснити його продаж, уточнює процедуру адвокат. І вже останнім етапом може бути квартира. Якщо виконавці не дотрималися цієї процедури, то мешканець може оскаржувати їхні дії в суді. Боржник може також оскаржити й оцінку майна – зазвичай оцінка таких помешкань аж ніяк не відповідає ринковій вартості, каже адвокат.

Якщо квартиру таки продали з аукціону, то з суми вираховують борг та поточні витрати, а решту отримує колишній власник. Аби уникнути такої неприємної процедури, Тарасенко радить скористатися одним суттєвим законодавчим положенням: продаж квартири дозволено законом лише за умови наявності боргу в понад 10 мінімальних зарплат, а це майже 10 тисяч гривень. Якщо борг менший, каже адвокат, то ніхто не може продати ваше помешкання, закон забороняє. І тут боржники можуть вдаватися до хитрощів, не перевищуючи межі критичного боргу, каже експерт.

Колектори знають свою роботу

Утім, продаж квартири – це не єдине «ноу-хау» львівських комунальних підприємств. Останнім часом виробники послуг вдалися до активної співпраці з колекторськими компаніями, які добре знають, як «вибити» з мешканця заборговані суми. «Телефонні дзвінки вдень і вночі, листи з погрозами і залякуванням, переслідування біля помешкань – усе це знайоме не одній тисячі мешканців міста», - каже депутат Львівської міськради Любомир Мельничук.

За його словами, до нього звертаються виборці, які розповідають про вкрай неприємні методи роботи колекторів, що тісно межують з кримінальними способами тиску. На неплатників, за його словами, тиснуть через близьких родичів, знайомих та друзів. Ці юридичні компанії отримали приватну інформацію від «Львівводоканалу» та «Львівтеплоенерго» про споживачів з адресами, телефонами та іменами, що є порушенням закону «Про інформацію», наголосив Мельничук. За його словами, комунальні підприємства підписали угоди з колекторами, хоча нічого їм не заважає звертатися до суду, а не чинити психологічну «атаку» на громадян.

У свою чергу на «Львіводоканалі» вважають, що співпраця з колекторськими фірмами, які мають право на цей вид діяльності, є вимушеним кроком, адже населення заборгувало понад 90 млн. гривень. Люди не платять роками, є чимало рішень судів, але виконавча служба не належно спрацьовує, і кошти на рахунки підприємства не надходять. Якщо ж мешканець вважає роботу колекторів не правочинною, то як радять на підприємстві, слід звертатися до правоохоронних органів.

Автор: Галина Стадник
Редактор: Христина Ніколайчук

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW