1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що правоохоронці знайшли в офісах Клименка

Олександр Голубов
14 липня 2017 р.

Обшуки у Києві, Одесі та інших регіонах країни мають засвідчити мільярдні збитки, яких завдав Україні екс-міністр доходів і зборів Олександр Клименко, та викликати нову хвилю затримань, запевняють у прокуратурі та МВС.

Броньовані машини спецпідрозділів під центром Gulliver в Києві, де пройшли обшуки
Броньовані машини спецпідрозділів під центром Gulliver в Києві, де пройшли обшукиФото: Picture alliance/dpa/А. Вовк/Sputnik

Спочатку соціальні мережі почали заповнювати світлини спецназу із броньовиками біля входу до торгівельно-розважального центру Gulliver у центрі української столиці. Пізніше журналісти редакції "Радио "Вести", яка розташована у будівлі, почали писати про обшуки, які у них проводять правоохоронці. Але вже згодом з'ясувалося, що головною ціллю людей у камуфляжі та слідчих, які прибули із ними, були далеко не представники медіа, які в цей час продовжували вести прямий ефір, а пошук доказів у справі про розкрадання 12 мільярдів доларів, до якого, як наполягають у прокуратурі, є причетним колишній міністр доходів та зборів часів Януковича Олександр Клименко, що зараз переховується у Росії.

Екс-міністр доходів і зборів Олександр Клименко, який переховується в Росії, каже, що до обшуків в Україні не має жодного стосунку (фото з архіву)Фото: cc-sa-by-Тарас Москаленко

Буквально за декілька годин на прес-конфереції про цю подію вирішили докладніше розповісти головний військовий прокурор України Анатолій Матіос, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і виконувач обов'язків голови Національної поліції Ігор Купранець. За словами правоохоронців, обшуки проходили не лише у редакції медіахолдингу "Вести", але й у офісних приміщеннях компанії "Юнісон" у цьому торгівельно-розважальному комплексі, а також за іншими адресами, переважно у Києві та Одесі. При цьому, за словами Матіоса, загальна кількість приміщень, до яких намагаються потрапити правоохоронці, є надзвичайно великою - 183 адреси. А тому обшуки, мовляв, продовжуватимуться до пізнього вечора, а за потреби - і вночі.

"Друга хвиля"

Головний військовий прокурор каже, що йдеться вже про "другу хвилю" обшуків у справах колишніх податківців, що були поплічниками Клименка. Перша відбулася 24 травня, коли правоохоронці провели понад 400 обшуків у 15 областях, оголосивши підозри 45 особам та арештувавши майна на суму більше 888 мільйонів гривень. Саме підписані пізніше угоди між деякими фігурантами цих обшуків та слідством і отримана таким чином інформація дозволили провести нинішні обшуки.

Під час них, за словами головного військового прокурора, було підтверджене існування "таємного офісу банку "Юнісон", де зараз встановлена величезна кількість документів, серверного обладнання, яке обслуговує всю медіа-імперію і імперію нерухомості Клименка". Тепер Матіос анонсує подальші затримання, в тому числі й за кордоном, адже на даний момент відомо вже про 56 підозр колишнім податківцям. "Ми сподіваємося, що після сьогоднішньої хвилі і, дасть бог, наступних охочих піти з покаянням перед українським народом і заключити угоди зі слідством ще буде кілька", - додав головний військовий прокурор.

Також, зі слів Матіоса, очільник МВС України Арсен Аваков вже найближчим часом збирається провести зустріч із послами європейських країн, аби домогтися їхнього сприяння у затриманні тих колишніх податківців, які перебувають за межами України, зокрема в Іспанії та Хорватії. Матіос також пообіцяв зі свого боку звернутися до європейської спільноти, аби пришвидшити арешт тих коштів, які, за словами головного військового прокурора, Клименко вивів з України через Ліхтенштейн.

300 доларів на кожного

Переважно саме через цю невеличку європейську країну колишній голова міністерства доходів і зборів і легалізовував гроші, отримані ним завдяки розгалуженій мережі конвертаційних майданчиків, які на платній основі допомагали бізнесу ухилятися від сплати податків. Кінцевим власником офшорних компаній, створених у Ліхтенштейні, а також на Британських Віргінських островах та Кіпрі з 2011-го по 2013 рік, був батько Клименка, запевняють правоохоронці, на думку яких завдяки цій схемі було вкрадено близько 12 мільярдів доларів. "Клименко таким чином вкрав у кожного українця по 300 доларів", - резюмував Матіос.

Утім, як вважають слідчі, частина цих грошей пізніше повернулася в Україну. З 2011-го по 2014 рік офшорні компанії Клименка перерахували близько 778 мільйонів доларів на рахунки компанії "Юнісон", що належить колишньому головному податківцю Україну, його брату та батьку. На ці гроші компанія придбала 78 квартир у Києві, Одесі та Донецьку, 28 офісних приміщень, 5 будинків, 41 паркомісце, 11 земельних ділянок, 23 автомобілі, 3 поверхи торгівельно-розважального центру Gulliver і тисячу залізничних вагонів.

Незворушний податківець

Саме прибутки від використання цих вагонів для залізничних перевезень, запевняють правоохоронці, і стали джерелом фінансування медіахолдингу "Вести". За версією слідства, ці кошти також ішли на політичний проект Клименка під назвою "Успішна країна" та охоронну фірму "Скіф". Співробітники останньої, як каже Матіос, також не уникнуть відповідальності, адже не лише охороняли майно свого шефа, але й активно перешкоджали розслідуванню: проводили незаконне стеження, організовували проплачені мітинги та погрожували життю і здоров'ю правоохоронців. Так, нещодавно помешкання одного зі слідчих, який займався справою податківців Клименка, було обстріляне невідомими.

Та попри значні майнові та організаційні втрати, які мали б означати для колишнього голови міністерства доходів і зборів обшуки правоохоронців, сам він досить спокійно відреагував на події п'ятниці. У своєму Facebook він просто зазначив, що до нього ці обшуки жодного стосунку не мають. "Відкрив інтернет і був здивований, дізнавшись, що у мене проходять обшуки. Товариші Аваков і Матіос, змушений вас засмутити, у мене обшуків немає", - написав Клименко.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW