Уже 14-тий рік на чолі уряду ФРН перебуває східна німкеня. Анґела Меркель (Angela Merkel) хоча і народилася в 1954 році у Гамбурзі, однак зростала у землі Бранденбург у колишній Німецькій Демократичній Республіці (НДР) та на час змін у цій країні належала до створеної у 1989 році партії "Демократичний прорив". Можна сказати, що одну з найважливіших, якщо не найважливішу керівну посаду у ФРН обіймає людина з коріннями зі Східної Німеччини. А що ж крім Меркель?

Слабке представництво східних німців

А крім Меркель східні німці, і це очевидно, дуже слабко представлені на керівних щаблях політики та бізнесу. За даними дослідження, проведеного у 2017 році, лише 1,7 відсотка важливих керівних посад у політиці, економіці, науці та культурі обіймають східні німці. При цьому зі східнонімецьких федеральних земель походять 17 відсотків німців.

Вирішення проблеми багато хто бачить у запровадженні так званої "східної квоти".  Це означає, що певний відсоток керівних посад у майбутньому мають бути віддані східним німцям. Колишня голова фракції Союз 90/Зелені у саксонському земельному парламенті, а сьогодні підприємниця Антьє Герменау (Antje Hermenau) запропонувала в ефірі радіостанції Deutschlandfunk: "Усюди, де зарплати фінансуються з податків, можна було б зробити це: 20-відсоткова квота на федеральному рівні та 55-відсоткова - безпосередньо у східнонімецьких землях, де переважно проживають східні німці".

Депутат Бундестагу від Лівої партії Маттіас Гьон (Matthias Höhn) на користь такої квоти наводить навіть статтю Конституції Німеччини, у якій йдеться, що федеральні землі та жителі федеральних земель повинні бути співмірно представлені у федеральних органах. Це, за його словами, звісно ж стосується також німців із земель Мекленбург - Передня Померанія, Саксонія-Ангальт, Бранденбург, Саксонія та Тюрингія.

Квота нашкодить?

Науковиця та авторка книг Юдіт Ендерс (Judith Enders), сама родом з Бранденбурга, вважає інакше. Як зазначила вона у розмові з DW, така квота могла б навіть зашкодити керівникам зі Східної Німеччини: "Можливо, тоді багато хто казав би вихідцям зі Східної Німеччини, які посіли керівні посади: ти тут лише за квотою для "східняків".

Уся ця дискусія демонструє, що за майже 30 років після об'єднання Німеччини суспільству так і не вдалося досягнути рівності між Сходом та Заходом. Ендерс вважає "украй сумним" той факт, що дискусію про такий інструмент як квоти взагалі ведуть, бо це означає, що іншими засобами змінити стан справи не змогли.

Нерівномірний географічний розподіл федеральних органів

Уповноважений уряду ФРН з питань східнонімецьких земель Крістіан Гірте (Christian Hirte) переконаний, що найближчим часом запровадження квот для східних німців не буде - принаймні у федеральних органах. Гірте не вважає її потрібною, хоча й визнає недостатнє представництво східних німців у органах влади. Як сказав він в інтерв'ю телеканалу ARD, така квота "у підсумку не допоможе". "Для того, щоб пересічні люди мали шанс працювати у федеральному органі влади, необхідно, щоб цей орган розташовувався там, де ці люди проживають", - аргументує Гірте.

А тому важливо, вважає він, щоб побільше федеральних установ розміщувалися у Східній Німеччині (за винятком Берліна). Поки таких лише дві - федеральні відомства з охорони довкілля (місто Дессау-Росслау) та судноплавства (Росток). А так помітний явний перегин у бік старих федеральних земель: більшість органів розташована сьогодні в Берліні та у колишній столиці ФРН Бонні. Більш рівномірний географічний розподіл установ зробить квоти непотрібними, переконаний Гірте.

Песимізм у провінції?

Юдіт Ендерс вважає, що причини дискусії щодо квот лежать глибше. Вони сягають своїм корінням часів возз'єднання Німеччини. За її словами, провал політики тоді полягав у тому, що не намагалися "зрозуміти НДР, відчуття людей". "До цього додалися економічні інтереси, метою яких було завоювання ринків у Східній Німеччині. І тут вже йшлося не про людей, а про цифри", - зазначила політологиня.

До того ж, продовжує вона, багато регіонів Східної Німеччини не розвивалися. І чимало східних німців втратили стимул намагатися потрапити на керівні посади. "Поряд з великими містами-маяками як Берлін, Лейпциг, Росток, Дрезден є великі території, які виявилися настільки відрізаними від позитивного розвитку та конструктивного підходу, що люди там налаштовані песимістично та мають проблеми щодо усвідомлення відповідальності за себе", - каже Ендерс.

Таким чином очевидно, що перед Німеччиною і на 30-му році після мирної революції у НДР лежить ще довгий шлях до реального об'єднання. До того ж вилядає на те, що й у відомство федерального канцлера щонайпізніше в 2021 році в'їде виходець із Західної Німеччини.