Якби міністрам внутрішніх справ 28 країн ЄС це було потрібно, то вони могли б особисто зіткнутися з проблемою біженців. Буквально за три кілометри від місця їхньої зустрічі в Брюсселі, недалеко від перевантаженого відомства у справах мігрантів у маленькому парку в наметах живуть близько 800 біженців. Для них організували туалети, їм підвозять питну воду. Їхнє становище не настільки складне, як у біженців у Греції або Хорватії, та все ж здатне вразити будь-якого сьогоднішнього відвідувача європейської столиці.
Але міністрам було не до того: вони вели гостру суперечку про те, як розподілити біженців у Європі. У підсумку у вівторок, 22 вересня, більшість держав подолали опір Чехії, Словаччини, Угорщини та Румунії. Рішення про розподіл 120 тисяч людей, які шукають притулку в ЄС і опинилися в Греції та Італії, ухвалили проти волі цих чотирьох держав. Фінляндія утрималася.

Поки без обов'язкових квот

Голова Ради міністрів внутрішніх справ ЄС, міністр закордонних справ і у справах міграції Люксембургу Жан Ассельборн заявив, що рішення було необхідно приймати навіть проти волі окремих членів ЄС: "Якби ми не ухвалили рішення, то нас вже точно вважали би людьми, які не вміють домовлятися і не заслуговують довіри".

Єврокомісія давно наполягає на тому, щоб запровадити обов'язкові квоти з розподілу біженців - відповідно до розміру ВВП і кількістю мешканців тієї чи іншої країни. Однак, про квоти поки так і не вдалося домовитися. В ухваленому по завершенню засідання документі називаються лише абсолютні цифри біженців, які мусить прийняти та чи інша держава. Німеччина, наприклад, розмістить у себе 31 тисячу біженців, Чехія - 3 тисячі, а Словаччина - півтори тисячі людей.

Словаки хочуть судитися

Чеський прем'єр-міністр Богуслав Соботка ще до голосування заявив, що система розподілу біженців у такому вигляді не працюватиме. Його словацький колега Роберт Фіцо заявив у Братиславі, що він не виконуватиме ухвалене в Брюсселі рішення. Держави, які хочуть прийняти менше біженців, ніж їм належить, або не хочуть їх приймати зовсім, можуть послатися на виключення, прописані в домовленостях Євросоюзу. Це дасть їм більше часу на те, щоб виконати рішення міністрів внутрішніх справ країн ЄС. Однак пропозицію відкупитися від обов'язку приймати біженців у розрахунку 6500 євро за людину в Брюсселі відхилили. "Угод на кшталт гроші в обмін на відмову від біженців не буде", - сказав німецький міністр Томас де Мезьєр.

Без права вибору

Як на практиці розподіляти біженців, які опинилися на півдні Європи? Зараз свій план розробляє Єврокомісія. Угорський міністр внутрішніх справ висловив сумнів у тому, що шукачів притулку можна буде відправити туди, де жити вони не хочуть. Багато дипломатів запитують себе, чи слід тоді їх примушувати. Більшість сирійців, які втекли від громадянської війни, заявляють, що хочуть потрапити до Німеччини або Швеції. Томас де Мезьєр підкреслив, що люди, яких розподілять по країнах ЄС, не можуть вибирати, куди їм відправитися, а повинні залишатися там, де їх приймуть.

Вже минулого тижня ЄС досяг домовленості про добровільний розподіл 40 тисяч біженців. Усього протягом найближчих двох років, таким чином, треба буде знайти 160 тисяч додаткових місць для проживання. Проблему біженців у Європі це, звичайно, не вирішить, впевнена представниця УВКБ ООН Мелісса Флемінг. За її оцінками, стільки місць вистачить - з урахуванням знов прибуваючих - лише на кілька тижнів.

Центри прийому біженців - тільки на папері

Передумовою для більш організованого розселення біженців є створення у Греції та Італії великих центрів з прийому та розподілу людей, які прибувають. Створення подібних центрів уже давно пропонує Єврокомісія. На папері вони регулярно з'являються у спільних деклараціях міністрів внутрішніх справ і єврокомісара з питань міграції Димітриса Аврамопулоса.

Але, за даними європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів Frontex, в Греції розпочато лише планування будівництва, а також створена робоча група, що складається з чиновників різних грецьких відомств. Поки єдиний подібний центр прийому біженців існує на Сицилії в місті Катанія. Втім, в завдання даного центру не входила реєстрація біженців та їхніх подальший перерозподіл. Центр використовувався як сполучна ланка між різними відомствами усередині ЄС, які консультували італійську владу в питаннях надання статусу біженця.

"Один крок, не більше"

Є ще одна перепона на шляху до цивілізованого вирішення даної кризи - це як переконати всіх шукачів притулку звертатися в подібні центри. Якщо біженці будуть прориватися манівцями в Європу, як сьогодні, то організовано їх реєструвати просто не вийде. Тому міністерка внутрішніх справ Австрії Йоганна Мікль-Ляйтнер впевнена, що зовнішні кордони ЄС повинні краще охоронятися. Угорщина, загалом, не так вже й помилялася, будуючи паркан на кордоні з Сербією, зауважив з цього приводу один східноєвропейський дипломат. Подібні паркани, до речі, є в Греції, Болгарії та Іспанії.

Міністр внутрішніх справ ФРН Томас де Мезьєр каже, що поки зроблено "один крок, не більше". За його словами, не може йтися лише про розподіл біженців: "Нам потрібні принципові рішення: як зупинити, обмежити приплив біженців до Європи, як допомогти країнам, де розташовані великі табори біженців, налагодити тісну співпрацю з Туреччиною і повертати тих, хто захисту не потребує", - сказав де Мезьєр у Брюсселі. Конкретно йтиметься про виділення додаткових коштів Анкарі для того, щоб забезпечити необхідним приблизно два мільйони біженців із Сирії, які перебувають на турецькій території.