21 лютого 2014 року під час фінальних подій протестів у Києві ініціативна група студентів зайняла будівлю Міністерства освіти і науки (МОН) з вимогою відставки очільника відомства Дмитра Табачника та призначення нового міністра. У числі кандидатур активісти називали президента Києво-Могилянської академії Сергія Квіта, ректора КПІ Михайла Згуровського та народну депутатку Лілію Гриневич. Суспільство очікувало від призначеного міністром Квіта проривних змін у галузі, а сам новоспечений чиновник анонсував масштабні реформи.

Через два роки своїй колезі екс-президент Могилянки залишає виконаними лише частину з них. Окрім ухвалених законів "Про вищу освіту" та "Про наукову і науково-технічну діяльність", Квіт може пишатися приєднанням України до європейської програми з досліджень "Горизонт-2020", успішним проведенням вступних кампаній та вдалим переведенням вишів з окупованої частини Донбасу у підконтрольні Києву міста. Але обіцяні зміни української освіти дещо забуксували. Зокрема тому, що грошові проблеми не оминули і МОН - орієнтир у сім відсотків ВВП на освіту не дотримується: у 2014 році, за даними Держстату, видатки бюджету на освіту становили 6,4 відсотка, у 2015 - 5,5.

На університетській ниві

Ще на посаді ректора Квіт відзначився жорсткою опозицією до очільника МОН часів екс-президента Віктора Януковича Дмитра Табачника. "Міністерство освіти і науки саме по собі ніяких реформ проводити не може за визначенням. Тому що воно не має для цього ні грошових ресурсів, ні спеціальних повноважень", - говорив тоді він. Після зміни ректорського крісла на міністерське Квіт велику увагу приділив саме питанням вищої освіти.

1 липня 2014 року Верховна Рада ухвалила новий закон "Про вищу освіту", підготовлений робочою групою під керівництвом Згуровського після запеклих дискусій та отримання тисяч пропозицій. Документ запроваджує академічну та фінансову автономію ВНЗ, змінює систему академічних рівнів - зокрема, прибирає радянські категорії "спеціаліста" та "кандидата наук", а також передбачає жорстку боротьбу з плагіатом. "Міністр Квіт та його команда вибудовували систему автономії вищих навчальних закладів. Це саме робив і комітет Верховної Ради, очолюваний Лілією Гриневич", - пояснює DW проректор Київського національного університету імені Шевченка Володимир Бугров очікування щодо продовження політики відомства.

Екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук натомість вважає, що новий закон не став революційним, а значну частину його положень міністерству Квіта реалізувати не вдалося. Зокрема, значну частину повноважень МОН мало передати Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Утім, воно так і не почало свою роботу - до його складу були обрані люстровані чиновники, через що міністерство не визнало результати конкурсу.

Невиконане домашнє

Рамковий закон про освіту, який мав би почати докорінні зміни у середній школі, досі не ухвалений. Від учителів дедалі частіше лунає критика на адресу міністерства - зокрема, щодо частої зміни підручників, їх дефіциту, а також нової системи ведення бази випускників. Через запровадження останньої наказом від 26 березня є ризик того, що після закінчення 9-их та 11-их класів школярі можуть не отримати свідоцтва та атестати, вважає директор спеціалізованої школи № 148 Києва Сергій Горбачов. Перший заступник міністра освіти Інна Совсун пояснила, що МОН планує відмовитися від централізованого виготовлення документів про освіту не тільки у вишах, але і у школах. Останні, за її словами, самостійно друкуватимуть атестати, а держава зекономить 10 мільйонів гривень.

Проте комплексне реформування шкіл так і не розпочато. "У середній освіті іще "і плуг не ходив" - усе що робилося, особливо останній рік - це шарахання між зарубіжним досвідом, особистим досвідом, якимись абсолютно непотрібними заходами", - переконаний Лікарчук. Міністерство наразі почало експеримент з "опорними школами", які б дозволили оптимізувати число загальноосвітніх навчальних закладів. Про неефективність чинної системи свідчить і статистика - в Україні на одного вчителя припадає 8,5 учнів, тоді як у Німеччині - 16, у Великобританії - 17.

Розклад реформ

"Потрібно, нарешті, правильно завершити навчальний рік. Тобто там є такі завдання, які потребують негайного вирішення. Наприклад, зараз є загроза того, що вчасно діти не отримують атестати, не можна такого допускати", - розповіла Гриневич українським ЗМІ про свої перші кроки на посаді освітнього міністра. За її словами, терміново також потрібно провести тендер щодо друку підручників. У планах нової міністра - нові стандарти освіти для профільної старшої школи, а також побудова нової моделі професійно-технічної освіти.

І Лікарчук, і Бугров вважають Гриневич компетентним та "найбільш підготовленим" до цієї посади фахівцем. Від неї очікують кроків щодо продовження імплементації закону "Про вищу освіту", скорочення кількості вишів, а також запуску реформи середньої школи. Першій жінці на посаді міністра освіти України також доведеться нагально вирішувати питання із вступом до ВНЗ учнів з тимчасово окупованих територій та вишукувати нові шляхи до оптимізації освітнього бюджету.