1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Кельнський собор під загрозою

Леся Юрченко10 липня 2004 р.

Підсумки конференції ЮНЕСКО: ще три німецькі пам”ятки внесено до списку світової культурної спадщини. Водночас Кельнський собор потрапив до списку пам”яток, які перебувають під загрозою.

Будівництво хмарочосів - загроза для Кельнського собору?
Будівництво хмарочосів - загроза для Кельнського собору?Фото: AP

Під час конференції ЮНЕСКО в китайському місті Суджоу, яка завершилася цього тижня, до списку світової культурної спадщини було внесено загалом 34 нових культурних та природних пам”ятки з 30 країн світу. Тепер список налічує загалом 788 різних об”єктів зі 134 країн світу. Внесено до списку й три нові німецькі пам”ятки – долину річки Ельба, в якій розташоване місто Дрезден, Бременську міську ратушу й пам”ятник ”Роланд”, а також польсько-саксонський парк князя Пюклера. Вже перебували в списку ЮНЕСКО Кельнський собор, міський класичний ансамбль Веймара, музейний острів у Берліні, меморіальний комплекс Мартіна Лютера в Айслебені та Віттенберзі, а також комплекс промислових будівель у Ессені. Прийняттям нових пам”яток до списку ЮНЕСКО Німеччина, звісно, задоволена, як засвідчив Ганс-Дітер Дюргофф з німецької делегації на конференції в Китаї:

”Це рішення одночасно доповнило список світової культурної спадщини на німецькій землі, але й визначило нові напрямки в охороні пам”яток у Європі. Якщо розглядати його в рамках, про які постійно говорить ЮНЕСКО, тобто з точки зору регіонального різноманіття, то європейський спектр, звісно, розширено”.

Однак підсумки конференції ЮНЕСКО були не лише втішними для Німеччини. Адже в Китаї було занесено до червоного списку пам”яток, які перебувають під загрозою, найвідомішу в світі німецьку будівлю – Кельнський собор. Річ не в тім, що за символом Кельна погано доглядають, а, як пояснив один з речників ЮНЕСКО, у тім, що навпроти собору, на протилежному березі Рейну будується комплекс високоповерхових будівель. На думку фахівців, хмарочоси порушать цілісність міського силуету й погляд на Кельнський собор буде, фактично, перекрито.

Кельнський собор – одна з найвизначніших пам”яток архітектури Німеччини. Без нього важко уявити собі Кельн. Адже дві височезні гострі башти видно нині з багатьох куточків міста та його околиць. Собор будували понад шістсот років – з 1248 по 1880 рік. За цей час будівля поєднала в собі цілу палітру різних стилів, найбільш вирізняються готика, неоготика й навіть індустріальний стиль позаминулого сторіччя. Більш того, кельнці кажуть, що собор будується і донині, бо така величезна споруда постійно потребує втручань будівельно-реставраційного характеру.

Собор розташований у Кельні на західному березі Рейну. А на східному впродовж останніх років розбудовується комплекс високоповерхових споруд. Деякі з них вже майже готові. На думку Барбари Шок-Вернер, яка відповідає за реставраційні та будівельні роботи в Кельнському соборі, багатоповерхівки певною мірою змінюють фон для будівлі, однак не впливають на домінантність собору в міському силуеті й не змінюють його цінності як архітектурної пам”ятки. Тому її непокоїть рішення ЮНЕСКО внести Кельнський собор до списку пам”яток, які перебувають під загрозою:

”Німеччина є свого роду прикладом для багатьох інших країн в галузі охорони архітектурних пам”яток. Тому рішення віднести такий важливий німецький об”єкт до цього списку є дуже неприємним. Я переконана, що воно стане приводом для багатьох дискусій як всередині Німеччини, так і на міжнародному рівні”.

Дискусії вже розпочалися. Передусім у місцевих органах влади Кельна, які поки не вельми успішно намагаються виправдати перед ЮНЕСКО свої плани продовжити будівництво хмарочосів навпроти собору. Директор Центру світової спадщини ЮНЕСКО Франческо Бандарін однак нагадав їм, що собор – єдина цінна споруда в місті, яка пережила Другу світову війну. І слід було б попіклуватися про те, щоб у мирний час місто не втратило таку важливу складову частину його історичного образу.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW