1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У НАТО стримано відреагували на прохання Порошенка

Юрій Шейко
29 листопада 2018 р.

У НАТО уникли прямої відповіді на прохання президента України Петра Порошенка відрядити військові кораблі в Азовське море. В Альянсі вказують на "вже велику присутність НАТО" в Чорному морі.

У НАТО стримано відреагували на прохання Порошенка
Фото: picture-alliance/dpa

З часу незаконної анексії Криму Росією Північноатлантичний альянс суттєво збільшив свою присутність у Чорному морі. Про це заявила речниця НАТО Оана Лунгеску у відповідь на запит DW, чи готові країни Альянсу відрядити свої військові кораблі в Азовське море. На такий крок сподівається президент України Петро Порошенко, про що він сказав в інтерв'ю німецькій газеті Bild, яка вийшла друком у четвер, 29 листопада.

За даними Лунгеску, у 2018 році судна НАТО провели в Чорному морі 120 днів, у 2017 році - 80 днів. Вони там здійснюють патрулювання та навчання. Також кілька країн Альянсу проводять патрулювання та розвідувальні польоти в регіоні, а в Румунії розквартировано багатонаціональну бригаду НАТО. "Тож присутність НАТО у Чорному морі вже є великою, і ми продовжимо проводити оцінку нашої присутності в регіоні", - наголосила речниця Альянсу.

Ситуацію в чорноморському регіоні обговорять у грудні

Можливість здійснити таку оцінку буде у міністрів закордонних справ НАТО під час їхнього засідання 4-5 грудня в Брюсселі. Україна там матиме змогу висловити своє прохання про відрядження військових суден до Азовського моря, адже на засіданні буде присутнім й український міністр закордонних справ. На цьому засіданні міністри НАТО планують разом з Клімкіним і представником Грузії провести окреме обговорення безпекової ситуації у чорноморському регіоні.

НАТО як організація не має своїх власних збройних сил, тому рішення про спрямування кудись військових суден можуть ухвалювати або окремі держави-члени, або ж спільно представники усіх урядів країн Альянсу.

Загострення тривалого конфлікту між Україною та РФ сталося 25 листопада, коли рейдовий буксир "Яни Капу" та катери "Бердянськ" і "Нікополь" військово-морських сил України були захоплені російськими спецпризначенцями в районі Керченської протоки. Внаслідок захоплення кораблів шестеро українських військових були поранені. Згодом у російській Федеральній службі безпеки (ФСБ), якій підпорядковується прикордонна служба, підтвердили застосування зброї та захоплення українських кораблів. Після інциденту в Керченській протоці Збройні сили України були приведені в стан повної боєготовності. 

26 листопада Верховна Рада підтримала указ президента Петра Порошенка про запровадження воєнного стану. Воєнний стан запроваджується на 30 днів у десяти областях України, що розташовані уздовж російського кордону, придністровської ділянки українсько-молдовського кордону та уздовж узбережжя Чорного й Азовського морів.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW