"Нормандська четвірка" продовжить переговори в січні
Аніта Грабська
12 грудня 2018 р.
Переговори щодо конфлікту Росії з Україною на рівні зовнішньополітичних радників країн "нормандської четвірки" продовжаться в 2019 році. Про це повідомили в Берліні.
Українські кораблі, які захопила Росія в Керченській протоціФото: picture-alliance/dpa/TASS
Реклама
Перемовини щодо конфлікту Росії з Україною на рівні зовнішньополітичних радників лідерів Німеччини, Франції, України та Росії будуть продовжені в січні 2019 року. Про це повідомив речник німецького уряду Штеффен Зайберт у середу, 12 грудня, в Берліні.
Попередній раунд перемовин у такому форматі відбувся 11 грудня в Берліні. Учасники обговорювали керченську кризу. За словами Зайберта, розмова була "дуже докладна", передає інформагенція Reuters. Зміст перемовин не розголошується.
Про зустріч "нормандського формату" на рівні зовнішньополітичних радників лідерів чотирьох країн для того, щоб обговорити керченську кризу, домовилися канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) і президент РФ Володимир Путін на полях саміту Великої двадцятки (G20) в Буенос-Айресі.
Раніше Меркель у телефонній розмові з Путіним закликала звільнити українських моряків і забезпечити безперешкодне пересування кораблів у Керченській протоці.
Конфлікт РФ із Україною загострився 25 листопада, коли рейдовий буксир "Яни Капу" та катери "Бердянськ" і "Нікополь" військово-морських сил України були захоплені російськими спецпризначенцями в районі Керченської протоки. Росія звинувачує захоплених українських моряків у незаконному перетині свого кордону. Україна це відкидає і наполягає, що статус українців - військовополонені.
Верховна Рада України 26 листопада підтримала запровадження воєнного стану на 30 діб у 10 областях України та у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії. Режим воєнного стану в низці регіонів України триває до 26 грудня.
Які санкції США та ЄС діють щодо Росії
Галерея DW про те, які американські та европейські санкції були запроваджені щодо Росії за останні чотири роки.
Фото: picture-alliance/PA Wire/A. Matthews
Заборона на в'їзд та замороження активів
У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції щодо російських високопосадовців, депутатів Держдуми та підприємців. Їм заборонили в'їзд, а їхні американські та європейські активи заморозили. До санкційних списків, які в подальшому неодноразово розширювалися, потрапили спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, депутат Держдуми Леонід Слуцький і радник російського президента Сергій Глазьєв.
Фото: picture-alliance/empics/S. Parsons
Секторальні санкції
16 липня 2014 року США запровадили санкції щодо компаній "Роснефть" і "Новатек", а також "Газпромбанку" і державної корпорації "Внешэкономбанк". Вони не можуть отримувати в США боргове фінансування на термін понад 90 днів. З "Внешэкономбанком" і "Газпромбанком" заборонено проводити транзакції. Згодом до цього списку додали "Банк Москвы", ВТБ, "Россельхозбанк" і Об'єднану суднобудівну корпорацію.
Фото: Dmitry Kostyukov/AFP/Getty Images
ЄС пішов за прикладом США
Кілька тижнів потому секторальні санкції щодо Росії запровадив і Євросоюз. Вони поширилися на п'ять найбільших російських банків: "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", "Россельхозбанк" і ВЭБ, яким був обмежений доступ до ринків капіталу ЄС. Пізніше такі ж обмеження Брюссель запровадив щодо трьох нафтових компаній - "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть" - і трьох оборонних підприємств РФ.
Фото: DW/E. Samedowa
Російська нафтова галузь під санкціями
Санкції щодо російської нафтової галузі запровадили і США, і ЄС, обмеживши роботу своїх компаній в російській Арктиці. Брюссель також заборонив поставки до Росії високотехнологічного обладнання для нафтової галузі у відповідь на дії РФ в Україні.
Фото: picture-alliance/AA/S. Anisimov
ВПК під прицілом
До санкцій в галузі ВПК належать запроваджена Євросоюзом заборона на торгівлю з Росією зброєю і заборона на експорт до неї товарів подвійного призначення для оборонного сектора. США, своєю чергою, запровадили штрафні заходи проти 11 виробників електроніки, яка може бути використана для потреб військової промисловості. Обґрунтування санкцій - війна на Донбасі та анексія Криму.
Фото: Reuters
Санкції щодо спецслужб
У грудні 2016 року США запровадили санкції у зв'язку з можливими кібератаками з боку російських хакерів під час американської президентської виборчої кампанії. Цього разу до "чорного списку" потрапили зовнішня і внутрішня спецслужби країни - Головне розвідувальне управління (ГРУ) і Федеральна служба безпеки (ФСБ).
Фото: picture-alliance/dpa
США покарали російських олігархів
У квітні 2018 американський мінфін вперше завдав удару по російських приватних компаніях. Він запровадив санкції щодо 24 російських бізнесменів з опублікованої раніше так званої "Кремлівської доповіді". Серед них опинилися такі впливові олігархи, як Олег Дерипаска та Віктор Вексельберг. Активи їхніх компаній на території США заморожені, а американцям заборонено вести з ними бізнес.
Фото: picture-alliance/AP/Sputnik/M. Klimentyev
Санкції за отруєння Скрипалів
27 серпня 2018 року набули чинності нові санкції США за застосування Росією хімічної зброї. Ці штрафні заходи включають заборону на продаж Росії озброєнь та іншої оборонної продукції, відмова у доступі до американських товарів і технологій, які особливо важливі з точки зору національної безпеки, а також у наданні кредитів уряду США, кредитних гарантій та іншої фінансової підтримки.
