Після захоплення Росією трьох українських військових суден, які спробували пройти з Одеси у Маріуполь, ЄС і НАТО виступили з гострим засудженням застосування сили та зброї щодо українських кораблів. У той же час низка євродепутатів закликала до дій на додачу до жорстких заяв. Вони навіть хотіли провести екстрені дебати в Європарламенті, але вирішили спершу детальніше розібратися у ситуації.

У понеділок, 3 грудня, підкомітет з безпеки й оборони Європарламенту провів у Брюсселі слухання щодо Керченської кризи. Це вже друге таке обговорення. На нього, як і на слухання менше двох місяців тому, запросили чиновників ЄС, НАТО та України.

Вимоги ЄС

Після інциденту в Керченській протоці Євросоюз швидко сформулював свої очікування. На думку Брюсселя, для зниження напруженості усім сторонам слід демонструвати максимальну стриманість. А Росію ЄС закликає звільнити зохоплених моряків і судна, а також не перешкоджати судноплавству Керченською протокою.

Утім, за тиждень Москва не відповіла діями на жоден із цих закликів. Як повідомив Дірк Шюбель (Dirk Schübel), який керує відділом "Росія" зовнішньополітичної служби ЄС, на даний момент для кораблів, які прямують до та з українських портів у Азовському морі, російською береговою охороною заблоковано прохід протокою. "І це включає деякі судна під прапорами країн ЄС", - додав чиновник.

Водночас влада Росії арештувала 22 захоплених українських моряків і двох контррозвідників СБУ за "незаконний перетин кордону". Політичний директор МЗС України Олексій Макеєв повідомив на слуханні підкомітету, що до 24 українців не допустили ані співробітників консульської служби, ані представників Міжнародного комітету Червоного Хреста.

"Непопулярні" санкції

Через відсутність прогресу щодо цих очікувань Дірк Шюбель у своєму виступі застеріг, що "у разі невиконання наших вимог ЄС (...) має намір діяти відповідно". Крім цього, ні він, ні чиновник НАТО Роберт Пшель не вказали на якісь конкретні кроки, до яких їхні організації готові були би вдатися.

Присутні на слуханнях євродепутати, не почувши нічого нового, засипали чиновників запитаннями щодо конкретних заходів - і Шюбель, і Пшель слухали їх напружено. Шюбель запевнив депутатів, що якщо Росія не звільнить моряків та судна "незабаром", то ЄС "вживе належних заходів, деталі яких я на даний момент, як ви розумієте, не можу навести".

Зокрема, євродепутатів цікавила можливість нових санкцій щодо Москви. Яромір Штетіна з фракції Європейської народної партії, який головував на засіданні, запитав, чи могла би бути реакцією заборона російським суднам на вхід у порти країн ЄС. Представник МЗС України Макеєв підхопив і додав, що варіантом було би також заблокувати рух до російських портів Таганрога і Єйська. Яким саме чином, він не уточнив.

Дірк Шюбель відповів: він поділяє погляд, що треба робити більше. Але нагадав, що запроваджувати санкції - не його повноваження, а компетенція урядів усіх 28 держав-членів ЄС.

На слухання євродепутати запросили і експертку брюссельського аналітичного центру EPC Аманду Пол. Вона нагадала, що тема нових санкцій - не дуже популярна серед тих, хто ухвалює відповідні рішення. На її думку, якщо українських моряків не відпустять, то подальші санкції є потрібними.

Моніторингова місія

Серед порад Аманди Пол було і запровадження міжнародної моніторингової місії в Азовському морі. "Росія звинувачує Україну, Україна звинувачує Росію. Міжнародна місія дозволить мати цілісну картину та допоможе уникнути подальшої ескалації", - зазначила вона. Ця ідея подобається і соціал-демократці Клер Муді, яка хотіла дізнатися, чи ведуть ЄС і НАТО підготовку для такої місії.

Раніше заступник голови адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв висловився за поширення місією ОБСЄ в Україні моніторингу на Азовське море і Керченську протоку. Однак, за словами Шюбеля, йому попереднього тижня в ОБСЄ повідомили, що мандат моніторингової місії цієї організації поширюється на українське узбережжя, але не на саме море. Тому для моніторингу Азовського моря потрібна зміна мандата місії. "Я був би радий це спробувати, але (...),ймовірно, непросто буде отримати "зелене світло" для цього від усіх держав-членів ОБСЄ", - зазначив чиновник ЄС.

Підтримка Маріуполя та Бердянська

Євродепутатку від Німеччини Ребекку Гармс (Rebecca Harms) з фракції Зелених цікавило, чи не можуть як ЄС, так і центральна влада в Україні надати більше підтримки для портових міст Маріуполя і Бердянська, які страждають від перешкоджання вільному руху суден через Керченську протоку.

Дірк Шюбель заявив, що ЄС і так робить багато. Як приклад він навів нову програму на 50 мільйонів євро, яка має допомогти децентралізації та економічному відновленню Донбасу. Він додав, що було профінансовано вуличне освітлення у Маріуполі. Також ЄС допомагав відновленню системи водопостачання та водовідведення у Маріуполі та Бердянську. "І, звісно, ми раді розглянути ще більше (заходів підтримки. - Ред.)", - додав Шюбель. Натомість Макеєв говорив лише про очікування від ЄС, не згадавши, як центральна влада має намір сприяти розвитку обох портових міст.