DW - про ставлення трьох фаворитів на посаду голови німецького ХДС замість Анґели Меркель на дії Росії щодо України, керченської кризи, санкцій ЄС проти РФ і "Північного потоку-2".
Реклама
У п'ятницю, 7 грудня, після голосування на з'їзді Християнсько-демократичного Союзу (ХДС) у Гамбурзі з'ясується, хто замінить Анґелу Меркель (Angela Merkel) спочатку на посаді голови партії, а згодом, найімовірніше, і канцлера Німеччини.
Яку політику її наступник або наступниця проводитиме щодо Росії? Як ставиться до російського президента Володимира Путіна і дій Росії на світовій арені? Як оцінює керченську кризу і газопровідний проект "Північний потік-2"?
"На рівних" з Путіним
По-справжньому ґрунтовно на цю тему висловилася поки що лише генеральна секретарка ХДС Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer), чиє ім'я в Німеччині скорочують до абревіатури АКК.
Якось сама АКК пожартувала, що вона - єдина з трьох фаворитів у наступники Меркель, може вести переговори з Путіним "на рівних". АКК мала на увазі зріст. Вона і російський президент - приблизно по метру сімдесят. Обидва її головні суперники - Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) і Єнс Шпан (Jens Spahn) - під два метри зросту. Але незалежно від того, хто з них стане наступником Меркель, більш поступливими на переговорах з російськими представниками німецькі християнські демократи не будуть.
Своє ставлення до дій Кремля в Україні АКК виклала абсолютно недвозначно. "Крим анексований Росією з порушенням міжнародного права - це факт, - перелічує вона. - На сході України Росія підтримує сепаратистів - це факт, десятки тисяч українських солдатів загинули - це факт, половина населення Донбасу змушена була тікати - це факт, цілі регіони спустошені - це теж факт".
Риторика з урахуванням аудиторії
Порушенням міжнародного права називають анексію Криму Росією і обидва конкуренти Аннеґрет Крамп-Карренбауер.
Усі троє вважають за необхідне зберігати чинними санкції ЄС щодо Росії. Усі троє рішуче засуджують нещодавні дії російських військових кораблів у Керченській протоці. Відмінності хіба що в нюансах, а риторика залежить від аудиторії, перед якою вони виступають.
АКК, Мерц і Шпан, зокрема, знають, що на сході Німеччини, підприємства якого мають давні зв'язки з партнерами в Росії, ставлення до санкцій ЄС більш скептичне, ніж на заході країни, а до самої Росії - більш привітне. Тому на партійній конференції, яка минулого тижня відбувалася в східнонімецькому Лейпцигу, вона намагалися це враховувати.
Шпан, приміром, говорив, що за всієї солідарності з Україною Німеччині слід зберігати збалансовані відносини з Москвою та Києвом. Мерц, своєю чергою, нагадав про російські пропозиції розвивати відносини між Євразійським економічним союзом та ЄС, до яких, на його думку, варто було поставитися більш серйозно.
Керченська криза і санкції
В інтерв'ю великим німецьким ЗМІ їхні висловлювання звучать жорсткіше. Так, Крамп-Карренбауер, виступаючи в ток-шоу на німецькому телеканалі ARD, висловилася навіть за посилення санкцій проти Росії - за її дії в Керченській протоці.
Як перший крок, заявила вона, "слід зовсім ясно і однозначно дати зрозуміти, причому, найкраще разом з США, що Азовське море не є внутрішньою акваторією Росії і має залишатися відкритим для міжнародного судноплавства". А другим, на її думку, могла би стати заборона для російських суден, що приписані до портів в Азовському морі, заходити в порти країн Європейського Союзу та США.
Мерц і Шпан як відповідь на дії РФ в Керченській протоці пропонують, щонайменше, задуматися про доцільність газопровідного проекту "Північний потік-2". "Чим сильніша ескалація конфлікту, - заявив Мерц на партконференції ХДС в Берліні в кінці минулого тижня, - тим більш актуальним стає питання: чи правильно, що ми будуємо цей газопровід?".
Шпан висловився на цю тему в німецькій газеті Bild. Він вважає за необхідне послати Путіну сигнал про те, що "Північний потік-2" не може реалізовуватися без дотримання будь-яких умов. "Не можна допустити, щоб проект реалізовувався далі, що б він (Путін. - Ред.) не робив", - заявив кандидат на посаду голови ХДС.
Чи є загроза для "Північного потоку-2"?
Усі троє, правда, прекрасно знають, що контракти з "Газпромом" на спорудження другої лінії газопроводу дном Балтійського моря підписував не уряд Німеччини, а приватні фірми, що офіційний Берлін завжди називав цей проект комерційним, нехай і таким, що має політичну складову. Тому в німецького уряду і немає можливості вийти з проекту. Але якщо Мерц і Шпан допускають хоча б варіант відмови від політичної підтримки "Північного потоку-2", то АКК навіть такий захід називає "надмірно радикальним".
Вона тільки констатує факт, що дії Росії в Керченській протоці ще більше посилять побоювання і негативне ставлення цілої низки східноєвропейських країн ЄС до "Північного потоку-2" і Німеччині доведеться рахуватися зі зростанням протидії цьому проекту.
"Чи зможемо ми на цьому тлі стримати нашу обіцянку враховувати інтереси України та інших європейських держав", - запитує АКК. Вона покладає надії на Єврокомісію і третій енергопакет ЄС. У ЄС, мовляв, є можливість обмежувати майбутні обсяги російського газу в європейських трубах.
13 років Анґели Меркель на чолі німецького уряду
Анґела Меркель, яка майже 13 років очолює німецький уряд, оголосила про свій поступовий відхід від політики. Канцлерка не боротиметься за переобрання на наступних виборах. DW нагадує про роки канцлерства Меркель.
Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Schreiber
Початок ери Меркель
Доба Меркель почалася 2005 року. "Хочу служити Німеччині", - зачитала вона текст присяги, заступаючи на посаду федеральної канцлерки 22 листопада 2005 року. Вона стала не тільки першою канцлеркою ФРН, а й першою главою уряду зі Східної Німеччини - федеральних земель, які раніше були територією комуністичної Німецької демократичної республіки (НДР).
Фото: picture-alliance/dpa/G. Bergmann
Меркель та гість із Тибету
Початок канцлерської кар'єри Меркель був позначений стриманістю характеру та радше президентським стилем керівництва. З першою кризовою ситуацією вона зіштовхнулася вже на другому році правління: її зустріч з Далай-ламою викликала невдоволення в Пекіні й помітно затьмарила німецько-китайські відносини.
Фото: picture-alliance/dpa/M. Schreiber
Хто боїться собаку Путіна?
Кажуть, що Меркель завжди раціональна та зберігає спокій. А ось Володимир Путін, очевидно, хотів випробувати канцлерку на міцність, приймаючи її 2007 року у своїй резиденції в Сочі. Російському президентові вдалося знайти слабке місце Меркель: вона боїться собак. Попри це Путін дозволив лабрадорці Коні безперешкодно обнюхати канцлерку.
Фото: picture-alliance/dpa/D. Astakhov
Порятунок від кризи
Зазвичай Меркель залишається холоднокровною, що часто стає в пригоді у кризових ситуаціях, як-от під час краху фінансових ринків 2008 року, що завдав удару й по німецькій економіці. Канцлерка взяла активну участь у порятунку євро та позиціонувала себе як кризову менеджерку. Німеччина вийшла з кризи практично неушкодженою, на відміну від решти європейців - особливо греків, італійців та іспанців.
Фото: picture-alliance/epa/H. Villalobos
На другий термін - у новій коаліції
Попри те, що ХДС/ХСС отримують на виборах 27 вересня 2009 року другий найгірший результат у своїй історії, Анґела Меркель тріумфує. Після великої коаліції із Соціал-демократичною партією Німеччини вона тепер може сформувати уряд разом з бажаним партнером - Вільною демократичною партією, яку тоді очолював нині покійний Ґідо Вестервелле.
Фото: Getty Images/A. Rentz
Геть атомну енергетику
Анґела Меркель, яка має освіту фізика, не змогла передбачити атомної катастрофи у такій високотехнологічній країні, як Японія. Під впливом аварії на АЕС у Фукусімі у 2011 році переконана прихильниця атомної енергетики блискавично перетворилася на її супротивницю. Попри те, що саме перед цим термін експлуатації німецьких реакторів подовжили, вирок канцлерки був невблаганний: геть від атому!
Фото: Getty Images/G. Bergmann
Уже втретє у крісло канцлера - в коаліції з соціал-демократами
За підсумками виборів до Бундестагу 2013 року ВДП вперше з 1949 року не змогла подужати п'ятивідсотковий бар'єр. ХДС/ХСС сформував на правах старшого партнера урядову коаліцію із соціал-демократами. Посада канцлерки знову перейшла до Меркель.
Фото: picture-alliance/dpa
Криза дружби
Пікантна справа. Як виявилося, німецьких політиків прослуховує найкращий друг - США. Агентство національної безпеки США дісталось і телефону канцлерки. Утім, у підслуханих телефонних розмовах від Меркель не почули жодних одкровень. Однак для неї це була дуже небезпечна внутрішньо- та зовнішньополітична ситуація. Реакція Меркель: "Прослуховування серед друзів неприпустиме!"
Фото: Reuters/F. Bensch
Ворожий образ у Греції
Анґела Меркель має багато прихильників в усьому світі, але тільки не в Греції. Ніде їй не доводилося наражатися на таку ворожість, як 2014 року в Афінах - у розпал грецької фінансової та боргової кризи. На вулицях з'явилися образливі плакати, але канцлерка ФРН була незламна: заощаджувати, урізати, реформувати - саме так звучали її вимоги до уряду в Афінах.
Фото: picture-alliance/epa/S. Pantzartzi
Дати волю емоціям
Спостерігаючи за фіналом Чемпіонату світу з футболу 2014 року в Ріо-де-Жанейро, зазвичай скупа на жести та міміку Меркель відкинула всі протокольні обмеження. Вона - як і німецька національна збірна, яка зрештою перемогла - в зеніті популярності.
Фото: imago/Action Pictures
Ми впораємося, чи не так?!
Право на притулок не може бути обмежене, заявила канцлерка 2015 року - саме тоді, коли сотні тисяч сирійців, іракців, а також вихідців з Балкан прибували до Німеччини. Оптимістичне кредо Меркель "Ми впораємося!" наразилось у країні на скептичне "Чи впораємося ми?". Саме тодішня політика Меркель щодо біженців призвела до електоральних втрат на виборах 2017 року.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Hoppe
Загроза тероризму на тлі масової міграції з близькосхідних країн
13 листопада 2015 року. Теракти в Парижі. Надзвичайний стан у Франції. Меркель запевняє сусідів у всебічній підтримці. Страх перед тероризмом з боку ісламістів зростає. І це тоді, коли Німеччина й надалі приймає величезну кількість біженців переважно з близькосхідних країн. 2015 рік був для Меркель украй непростим.
Фото: picture-alliance/dpa/B. von Jutrczenka
2016-й рік: Дональд Трамп - президент США
У листопаді 2016 року Америка обрала Дональда Трампа своїм президентом. Трамп як під час передвиборної кампанії, так і після свого обрання на пост глави держави різко критикував Німеччину. Рознос Трампа викликав, зокрема, значний дисбаланс у двосторонній торгівлі зі США на користь ФРН. Це стало справжнім випробуванням для Меркель. Попри це Меркель проводить з Трампом переговори.
Фото: picture-alliance/dpa/M. Kappeler
Гіркий смак меду
На виборах до Бундестагу 2017 року ХДС і ХСС разом здобули близько 33 відсотків голосів. Цього було досить для того, щоб її партія на правах старшого партнера розпочала переговори щодо формування нового уряду, який би знову очолила Меркель. Але результат засвідчив і значні електоральні втрати ХДС - не в останню чергу через політику Меркель щодо біженців.
Фото: picture-alliance/dpa/M. Kappeler
Поразка попри перемогу
Християнсько-демократичний союз на чолі з Анґелою Меркель та його партія-сестра - Християнсько-соціальний союз у Баварії - як і до цього, формують найбільшу фракцію в Бундестазі після виборів-2017. Однак їхній результат після виборів виявився гіршим за попередній, а консультації з двома потенційними коаліційними партнерами - Зеленими та ліберальною ВДП - провалилися через вихід з них останніх.
Фото: picture-alliance/dpa/M. Kappeler
Новий виклик - праві популісти
Результатом голосування 2017 року стало й перше з часу заснування ФРН проходження до Бундестагу правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини". Лідер списку правопопулістів, які взяли третє місце, Александер Ґауланд пообіцяв чинити сильний тиск на канцлерку. "Ми будемо переслідувати пані Меркель", - запевнив політик після оприлюднення прогнозів щодо результатів виборів до Бундестагу.