1 жовтня розпочало роботу Національне Антикорупційне Бюро України (НАБУ). Про ризики і перешкоди для роботи нової структури DW запитала у Джованні Кесслера, одного з членів комісії, яка займалась розглядом кандидатур на посаду голови НАБУ.

Deutsche Welle: Перед якими викликами постало новостворене Національне антикорупційне бюро України, і які перешкоди можуть стати у його роботі?

Джованні Кесслер: Основний, точніше великий виклик НАБУ зараз - це показати в стислих термінах, чимшвидше, певні результати боротьби з корупцією в Україні. Тобто, певні важливі й успішні розслідування, які дадуть певний меседж українцям, котрі на це чекають. І цей меседж має з’явитися якнайшвидше, щоб уникнути повної втрати впевненості українців в державних інституціях.

Чи є ризик того, що Антикорупційне бюро стане корупційним теж?

Теоретично існує ризик для будь-якої особи і будь-якої організації. Думаю, що всі чекають на те, щоб було обрано Антикорупційного прокурора. І окрім того, той обережний механізм, за яким детективи були обрані, вклавши багато в молодих людей, мотивованих, міцних, і кваліфікованих, зменшує цей ризик до мінімуму.

Справжній ризик для НАБУ- це, якщо його не буде підтримувати однаковою мірою справедливо обраний і чітко функціонуючий незалежний антикорпуційний прокурорський орган, якого зараз поки що немає. Він у процесі створення. Тому я вважаю, що головний виклик зараз якомога швидше сформувати офіс антикорупційного прокурора, який буде працювати пліч-о-пліч з НАБУ. Ми зараз на старті формування цієї інституції, і ми з ЄС по суті спостерігаємо за цим з великим інтересом і великим хвилюванням.

Чи є гарантія незалежності Антикорупційного бюро?

Знову таки, людина відповідальна за НАБУ, має бути обрана незалежною комісією, щоб він не був ні від кого залежним, щоб він нікому не був вдячний за своє призначення. І саме це є абсолютно новим в Україні, і це дає в руки голові НАБУ можливість бути вільним і незалежним в його повноваженнях. І як я казав, процедура відбору детективів мінімізувала цей ризик.

Наскільки прозорим було створення самого бюро?

Формування бюро засновувалось на відборі і призначенні його голови, що відбувалось абсолютно прозоро, робота комісії навіть майже постійно транслювалась наживо. Процес був ясним і публічним, і я думаю, саме це є безпрецедентним в Україні. Це дуже рідкісне явище навіть в деяких європейських країнах. І окрім того, до відбору членів бюро була залучена громадськість. Тому достатньо суттєві інструменти для гарантії прозорості для роботи інституції.

Які моделі існують в країнах Євросоюзу?

Існують різні моделі в країнах членах ЄС. У нас є багато Антикорупційних агентств. Кожне з них має різні повноваження і силу: слідчі повноваження, кримінально-слідчі повноваження, адміністративно-слідчі повноваження. Або навіть не слідчі повноваження, але лише адміністративні засоби для запобігання корупції.

Я думаю, кожна країна має віднайти свою модель, яка якнайкраще може прислужитися в специфічніх умовах кожної країни-члена ЄС. Україна має багато варіантів, і той, що вона обрала, я вважаю хорошою моделлю. Ми всі бажаємо успіху цій інституції і ми також в особі ЄС підтримуємо її.