Уряд Киргизстану стверджує, що не утискає інтереси інвесторів. Канадська компанія Centerra Gold, якій належала копальня "Кумтор", говорить про захоплення, засноване "на хибній інформації".
Реклама
Золотодобувна копальня "Кумтор" у Киргизстані більше не належить канадській компанії Centerra Gold Inc. Про це у суботу, 20 листопада, заявив глава киргизького уряду Акилбек Жапаров. "У п'ятницю 19 листопада за канадським часом, після завершення біржових торгів, компанія Centerra Gold Inc. ухвалила рішення про визнання того, що їм більше не належить національне надбання киргизького народу - родовище Кумтор. Centerra Gold Inc. була змушена списати зі своєї балансової вартості 926 мільйонів доларів США і відобразити факт втрати контролю над копальнею "Кумтор", - наводить слова Жапарова пресслужба уряду.
За словами прем'єр-міністра, якого цитує агентство "Інтерфакс", у разі націоналізації копальні "не йдеться про утиск інтересів інвесторів". "Киргизький уряд з самого першого дня закликав менеджмент компанії Centerra Gold Inc. визнати заподіяння величезних збитків природі та економіці нашої країни. Кабінет міністрів продовжуватиме активно відстоювати верховенство закону та національні інтереси народу Киргизстану", - додав Жапаров.
Реклама
Centerra Gold говорить про захоплення копальні
У зверненні до киргизького народу, опублікованому прес-службою Centerra Gold, канадська компанія заявила про захоплення копальні, засноване "на хибній інформації та необґрунтованих твердженнях". "Ми побоюємося, що невиправдані дії уряду поставлять під загрозу тисячі робочих місць, що добре оплачуються, і бізнес сотень киргизьких постачальників", - зазначається в документі.
У компанії нагадали, що з 1994 року інвестували понад 3,4 млрд доларів США у розробку та експлуатацію рудника відповідно до міжнародних стандартів охорони навколишнього середовища та техніки безпеки. "Під нашим керівництвом копальня "Кумтор" стала найбільшим приватним роботодавцем у Киргизькій Республіці, найбільшим платником податків, вносячи серйозний внесок в економіку Киргизстану та важливі соціальні програми", - наголосили в компанії.
Найбільше високогірне золоторудне родовище в Центральній Азії
Кумтор – найбільше високогірне золоторудне родовище в Центральній Азії. Копальня розташована в Іссик-Кульській області на сході Киргизстану за 60 км від кордону з Китаєм на висоті понад 4 тис. метрів. Вона поступається висотою розташування лише золоторудному родовищу Янакоча в Перу.
Золото у горах Тянь-Шаню радянські геологи знайшли у 1978 році. Але освоєння родовища було відкладено через високу вартість проєкту - 995,4 млн. радянських рублів (близько 1,46 млрд. доларів на той момент). Генеральна угода щодо проєкту "Кумторзолото" була підписана урядом незалежного Киргизстану та одним із найбільших у світі виробників урану, канадською компанією Cameco у грудні 1992 року. Комерційне виробництво золота на родовищі почалося у 1997 році.
У 2004 році Cameco та уряд Киргизстану об'єднали частки у проєкті в компанію Centerra Gold Inc. Нині Киргизстану належить 26 відсотків акцій компанії. Родовище забезпечило 12 відсотків ВВП країни за 2020 рік.
17 травня 2021 року парламент Киргизстану прийняв ухвалу про введення на об'єкті тимчасового зовнішнього управління у зв'язку з "безвідповідальними діями" Centerra Gold Inc. Це рішення парламенту ґрунтується на висновках державної комісії та прийнятому на початку травня законі, який дозволяє уряду брати "Кумтор" під зовнішнє управління у разі порушення екологічних вимог. Більше того, суд у Бішкеку зобов'язав розробника "Кумтора" виплатити державі три мільярди доларів в якості компенсації за незаконне накопичення відходів виробництва на льодовиках Давидова та Лисому.
"Скіфське золото" повернулося до України (фотогалерея)
Нідерландський музей повернув Україні золото з кримських музеїв - артефакти античної і скіфської доби - без стягування грошей за зберігання. Після анексії Криму золото "застрягло" в Амстердамі. Деталі - у фотодобірці DW.
Фото: Alexej Chuguj
Музейні експонати - заручники політики
У 2013 році у німецькому Бонні, а згодом в Амстердамі проходила виставка "Крим. Золото й таємниці Чорного моря", де експонувалися понад 550 древніх коштовних об'єктів з кримських музеїв. Коли у 2014 році Росія анексувала Крим, музей Алларда Пірсона в Амстердамі передав питання, кому повертати скіфське золото, до суду. У підсумку Верховний суд Нідерландів вирішив, що золото треба передати Україні.
Фото: Alexej Chuguj
Застібка у формі дельфіна
Ця фібула - застібка із золота та гірського кришталю у формі дельфіна (перше століття до н. е. - перше століття н. е.), була знайдена у сарматському Ногайчинському кургані поблизу села Червоного Нижньогірського району Криму.
Фото: Museum der historischen Schätze der Ukraine/Dmitro Klochko
Нові археологічні знахідки
Деякі зі скарбів виставки були знайдені під час археологічних розкопок у Криму за кілька років до неї. Наприклад, ось ці сережки є результатом розкопок 2008 року в пізньоантичному могильнику Джург-оба, що розташований неподалік села Завітне Ленінського району Криму. Некрополь лежить на 1200 метрів північніше античного міста Кітей, яке входило до складу Боспорської держави.
Фото: Alexej Chuguj
Вінок із некрополя Джург-оба
Даний похоронний вінок, датований п'ятим століттям н. е., також було знайдено у некрополі Джург-оба. Загалом виставка "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" охоплювала десять століть кримської історії.
Фото: Alexej Chuguj
Скарби із "Товстої могили"
На виставці у музеї були представлені не лише кримські скарби, а й археологічні знахідки із Півдня України. Наприклад, цей залізний меч із золотим руків'ям та піхвами походить зі скіфського кургану "Товста могила" на Дніпропетровщині. Після завершення виставки амстердамський музей одразу ж повернув Україні 19 об'єктів, позичених у Музею історичних коштовностей Києво-Печерської Лаври в Києві.
Фото: Museum der historischen Schätze der Ukraine/Dmitro Klochko
Китайські лаковані скриньки
Ці китайські лаковані скриньки фахівці називають "сенсацією", адже знайти їх у могильнику Усть-Альма археологи аж ніяк не сподівалися. Раніше відома науковцям траєкторія поширення подібних китайських предметів розкоші не сягала західніше Афганістану. Скриньки, датовані першим століттям н. е., після реставрації в Японії експонувалися вперше. Ліворуч на фото - репліка знайденої у Криму скриньки.
Фото: National Museum Nara/Shosai Kitamura
Скіфське золото із Криму
Зі згаданого пізньоскіфського Усть-Альминського городища, що розташоване на західному березі Криму - поблизу села Піщане Бахчисарайського району - походять і ці прикраси, так само датовані першим століттям н. е. Усть-Альма - це друге за величиною і значимістю городище Скіфського царства у Криму.
Фото: Alexej Chuguj
Суперечка, спричинена анексією Криму
Після анексії Криму Росією у 2014 році повернути коштовності в Музею Алларда Пірсона вимагали як непідконтрольні Києву кримські музеї - Керченський та Бахчисарайський історико-культурні заповідники, "Херсонес Таврійський" у Севастополі та Центральний музей Тавриди у Сімферополі, так і українська держава.
Фото: Allard Pierson Museum
Скіфське золото повернеться до України
Кримські музеї, не задоволені рішенням Окружного адміністративного суду Амстердама на користь України, у січні 2017 року подали апеляцію. Вердикт Верховного суду Нідерландів поставив крапку у процесі: Нідерландський музей має повернути артефакти античної й скіфської доби Україні.