Берлінська дизайнерка Катя Вернер (Katja Werner) використовує старі камери від коліс мотоциклів, вантажівок чи велосипедів для створення стильних аксесуарів. Вона робить з них сумки, футляри для окулярів або чохли для телефонів. Через вологостійкість та довговічність це улюблений матеріал дизайнерки, яка також є пристрасною мотоциклісткою. Форма ґумових камер визначає, що саме з них вийде.

Форма цих суконь виникає у трудомісткому процесі згинання. Близько трьох метрів паперу і більше десяти годин часу потрібно дизайнерці Юле Вайбель (Jule Waibel) для короткої сукні. Таке вбрання навряд чи переживе зливу, але враження може справити неабияке. Тим часом Юле Вайбель почала переносити складки паперових суконь за допомогою плісировки на матеріали, які зручніше носити щодня.

Один пожежний рукав може витримувати тиск від 50 до 60 бар, майже у 20 разів більше, ніж автомобільна шина. Тож у побуті з сумками дизайнерок Керстін Клоков (Kerstin Klockow) і Каі Рудат (Kai Rudat) нічого непередбачуваного трапитися не може. При цьому швейні машинки мають витримати неабияке навантаження. З цього матеріалу виробляються різноманітні сумки, а іноді навіть корсети.

Що вийде, якщо поєднати професії столяра та моделі? Правильно, дизайнер, який створює моду з дерева: Норберт Еттль (Norbert Öttl). У трудомісткому процесі дизайнер з Південного Тиролю пиляє, згинає і склеює деревину. Так виникають розкішні сумочки, портфелі-дипломати, валізи на колесах і шляхетні клатчі - ці модні аксесуари вже потрапили на покази високої моди.

Вже Клеопатра знала: молоко корисне для шкіри. Матеріали дизайнерки та мікробіолога Анке Домаске (Anke Domaske) з Ганновера є абсолютно натуральними. Із залишків молока, які вже не підлягають переробці, вона виробляє волокна для текстильної промисловості - і в 2010 році вже отримала за це премію за кращий старт-ап. Тим часом із цієї незвичної ідеї вже виник справжній бізнес.