1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Технологічні амбіції Китаю

Чжань Даньхун, Захар Бутирський19 червня 2014 р.

Багато років Китай був для світу виключно конвеєром. Але, копіюючи іноземні ноу-хау, країна скоротила свій шлях технологічного розвитку. Сьогодні Китай вже претендує на лідерство у сфері інновацій.

Фото: picture-alliance/Landov

Поки що китайські марки на Заході представлені слабо. Продукція Huawei - виняток з цього правила. Дедалі більше споживачів у пошуку смартфона спочатку дивляться на ціну, а потім вже зважають на якість. Але Huawei – це дещо більше, ніж просто дешевший варіант Apple. Це підприємство, засноване наприкінці 1980-х у спеціальній економічній зоні Шеньчжень, як і ще один китайський телекомунікаційний концерн ZTE, належить до провідних власників патентів у світі.

У 2012 році Китай випередив Німеччину за кількістю зареєстрованих патентів. Більше патентів реєструють лише у США та Японії. Причому з 650 тисяч винаходів та рацпропозицій, заявлених у Китаї, 60 відсотків зроблені на підприємствах. "Це демонструє нам, що трансформація китайської системи інновацій завершена", - заявив дослідник Філіпп Беінґ (Philipp Böing ) у четвер, 12 червня, на всесвітньому економічному форумі ZEW у Маннгеймі.

Науковець із Центру європейських економічних досліджень під цією трансформацією має на увазі перехід Китаю від здебільшого планової економіки, коли дослідження відбувалися в інститутах та були відірвані від виробництва, до переважно ринкової економіки з бізнесом як двигуном прогресу й інновацій.

Стрибок до технологічного чемпіонства

"Китай дуже прагне стати країною технологій і на даний момент перебуває в стадії стрибка до реалізації цих амбіцій", - розповів Беінґ в інтерв'ю DW під час економічного форуму. На науково-технічні розробки та розвиток Китай виділяє два відсотки ВВП – це більше, ніж середньостатичній показник Європейського Союзу, додає Беінґ.

За п'ять-десять років Китай буде лідером, каже Філіпп БеінґФото: DW/D. Zhang

Утім, експерт поки не вважає Китай технологічною супердержавою. Річ у тому, що економічна цінність зареєстрованих патентів, на його думку, залишає бажати кращого: "У Китаї ми бачимо величезну кількість патентів. Однак середній вміст цінності цих патентів ще відносно малий". Водночас вчений очікує, що світового лідерства в найближчі 5-10 років Китай таки досягне.

Найркщі йдуть на Захід?

Ендрю Тайлкоут ( Andrew Tylecote) з Шеффілдського університету в цьому трохи сумнівається. Звичайно, пояснює він, в Китаї є деякі динамічні фірми, але у цілому китайські підприємства він не вважає інновативними. Причина цього в тому, що найкращі голови країни йдуть до іноземних компаній, наголосив Тайлкоут в Маннгеймі.

Це вже дещо застаріле уявлення, заперечив йому Альберт Гойзер (Albert Heuser), керівник підрозділу BASF у Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Державним підприємствам вдається залучати випускників топ-університетів, адже тут вони можуть зробити зовсім іншу кар'єру, ніж на Заході. Німецький хімічний концерн відкрив для себе Китай як мекку досліджень. Він вже інвестував 55 мільйонів євро у технологічний центр в Шанхаї. До 2020 року кожен четвертий співробітник BASF буде працювати в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, більшість із них у Китаї, запевнив менеджер.

Німецько-китайський рік інновацій

Ґеорґ Шютте (Georg Schütte), статс-секретар у міністерстві освіти та наукових досліджень, називає цей тренд глобалізацією досліджень та розвитку. Як відповідь на це Німеччина хоче укласти партнерство з Китаєм в інноваційній сфері. Так, федеральна канцлерка Анґела Меркель та голова КНР Сі Цзіньпін домовились навесні у Берлін зробити 2015 рік німецько-китайським роком інновацій. "У цей рік ми особливо хочемо зробити акцент на темі урбанізації, тобто розвитку великих міст, на захисті довкілля, виробництві енергії, сучасній мобільності", - сказав Шютте в інтерв'ю DW.

Це ті сфери, в яких Німеччина експортує технології до Китаю, але в яких Китай може швидко створити Німеччині конкуренцію. Де закінчується співпраця, а де починається конкуренція? "Конкуренція починається там, де створення цінностей відбувається на підприємствах", - пояснює статс-секретар Шютте. Іноді для підприємств доцільно проводити спільні дослідження. "Але чим ближче ви до виходу на ринок, тим сильнішим стає власний інтерес дійових осіб", - продовжує чиновник. При цьому Шютте вважає зовсім поганою ідеєю відмежовуватися через побоювання конкуренції. І наводить такий приклад. Нещодавно вдалося ліквідувати прогалину з безпекою у пристрої для WiFi марки Fritzbox – це змогли зробити лише завдяки заміні німецької компоненти запчастиною Huawei.

Ґеорґ Шютте: Німеччина та Китай між партнерством та конкуренцієюФото: DW/D. Zhang
Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW