Китай заборонив військовим кораблям США зайти в Гонконг
Олександр Голубов
14 серпня 2019 р.
В той час як китайська влада посилює тиск на протестний рух у Гонконгу, США заявляють про заборону двом американським військовим кораблям зайти в порт Гонконгу та стягування китайських військ до межі з автономією.
Реклама
На тлі антиурядових протестів, що тривають у Гонконгу вже кілька місяців, влада Китаю посилює тиск на протестувальників. Після сутичок між демонстрантами та силами поліції в аеропорту Гонконгу напередодні офіційний Пекін у середу, 14 серпня, порівняв протестувальників, що брали участь у зіткненнях, із терористами. Внаслідок сутичок протестувальників з поліцією у будівлі аеропорту затримали п'ятьох осіб. Загальна кількість демонстрантів, затриманих правоохоронцями під час масових акцій, перевищує 600 осіб. Відомство у справах Гонконгу держради Китаю засудило протести в аеропорту, назвавши їх "майже терористичними діями".
Крім того, побоювання міжнародної спільноти щодо можливої ескалації протистояння підживлює збільшення присутності китайських військових на межі з Гонконгом. Численні повідомлення про збільшення військової присутності останніми днями поширювалися як у міжнародних, так і в державних китайських ЗМІ. Останні на початку тижня оприлюднили відео броньованих транспортних засобів та озброєних поліцейьских, що були перекинуті до Шеньчженя на межі з Гонконгом під приводом проведення "навчань".
Про накопичення військ КНР поблизу Гонконгу написав у Twitter напередодні й американський президент Дональд Трамп. Ця інформація відома йому від спецслужб США, повідомив глава Білого Дому. Він закликав сторони протистояння зберігати спокій та дбати про безпеку. Перед цим Трам висловив журналістам своє занепокоєння щодо подій у Гонконзі: "Я сподіваюся, ніхто не буде поранений. Я сподіваюся, ніхто не буде вбитий".
Також, згідно повідомлення американського Державного департаменту, китайська влада не надала двом військовим кораблям США дозволу зайти до гавані Гонконгу. У Вашингтоні заявили, що перебування кораблів у порту було заплановане на найближчі декілька тижнів, та закликали звертатися за подальшою інформацією до офіційного Пекіна.
У міністерстві закордонних справ КНР, своєю чергою, розкритикували "втручання" Сполучених Штатів у внутрішні справи країни та наполягли на тому, що ситуація у Гонконгу є виключно внутрішньокитайською справою. "Піклуйтеся про свої власні справи", - зазначила речниця міністерства Хуа Чуньїн.
Напередодні оператор аеропорту Гонконгу, де відбулися сутички, отримав проміжне рішення суду, котре дозволяє мітингарям проводити акції протесту лише у визначених для цього місцях, не заважаючи роботі аеропорту. До цього протягом декількох днів поспіль тисячі протестувальників блокували нормальну роботу летовища. Одягнені у чорне демонстранти намагалися таким чином висловити своє невдоволення діями влади, а також поведінкою співробітників поліції. Наразі в аеропорту залишається кілька десятків мітингарів.
Від Тяньаньменя до Майдану: головні площі революцій
Тут вирішуються долі правителів, країн і народів. Вони притягують до себе незадоволених, протестувальників, тих, хто хоче бути почутими. Міські площі і в наш час стають місцем битв і радикальних змін.
Фото: picture-alliance/KEYSTONE
"Різанина 4 червня"
Під такою назвою увійшло в історію жорстоке придушення мирних протестів на пекінській площі Тяньаньмень 4 червня 1989 року. Учасники демонстрацій і мітингів (насамперед молодь) вимагали демократичних реформ. У ніч на 4 червня влада КНР наказала армійським підрозділам за участю танків "очистити" площу. Загинуло, за різними даними, від 200 до 1000 чоловік. Сотні стратили пізніше.
Фото: Reuters
Від гільйотини до згоди
Під час Великої французької революції на цій паризькій площі, яка тоді і називалася Площею революції, стояла гільйотина. Тут страчували "ворогів народу": від короля Людовика XVI і Марії-Антуанетти до вождів комуни Дантона і Робесп'єра. Після закриття Якобінського клубу і припинення кривавих страт площу перейменували на Площу Згоди - Пляс де ля Конкорд.
Фото: Gmeinfrei
Бунтівне каре
Повстання декабристів, відверто кажучи, навряд чи можна назвати революцією, навіть невдалою революцією. Але його значення - історичне і символічне – настільки велике, що 14 грудня 1825 року стало однією з найвідоміших дат російської історії. Це повстання увічнило і Сенатську площу, на якій розташовувались бунтівні війська.
Фото: gemeinfrei
Народне повстання
У червні 1953 року відразу в кількох містах НДР почалися страйки робітників і будівельників. Вони висували не лише економічні, але й політичні вимоги, протестуючи проти всевладдя СЄПН. Найбільші демонстрації проходили в Берліні, тоді ще не розділеному муром. Вони переросли в народне повстання. Повстанці величезною колоною пройшли Паризькою площею перед Бранденбурзькими воротами.
Фото: picture-alliance/ dpa/dpaweb
У колективній пам'яті
Налякана народним обуренням, влада НДР звернулася до радянського військового командування. І за допомогою радянських танків повстання вдалося придушити. Кілька десятків людей було застрелено радянськими солдатами і східнонімецькими поліцейськими, сотні були ув'язнені. День 17 червня 1953 назавжди залишився в колективній пам'яті німців. Його досі відзначають у Німеччині.
Фото: picture alliance/AP Photo
Провісник Оксамитової революції
І знову радянські танки - цього разу на Вацлавській площі у Празі. 24 дивізії країн Варшавського договору були введені в ніч з 20 на 21 серпня 1968 року в Чехословаччину, щоб придушити "празьку весну" - період ліберальних реформ у тоді ще соціалістичній ЧССР. На цій же площі через 21 рік пражани святкували перемогу Оксамитової революції. Комуністи були усунуті від влади.
Фото: AP
Перемога "Солідарності"
Площею "Солідарності" називається зараз площа перед гданською верф'ю, яка раніше носила ім'я Леніна. Тут свого часу виникла незалежна профспілка "Солідарність". Влітку і восени 1980 року в Гданську та інших містах Польщі почалася хвиля страйків. У грудні польська влада погодилася задовольнити вимоги страйкуючих, і лідера "Солідарності" Леха Валенсу вшановували як народного героя.
Фото: picture alliance/Effigie/Leemage
Аеропорт "Шереметьєво-3"
Свідченням недієздатності не тільки радянської ППО, але й всієї політичної системи СРСР, одним із стовпів якої була мілітаризація країни, став політ Матіаса Руста. 18-річний німець перелетів з Гельсінкі до Москви на легкому літачку і приземлився 28 травня 1987 на Червоній площі. Політ Руста став одним із символів перебудови і призвів до революційних змін у зовнішній політиці СРСР.
Фото: picture-alliance/dpa
"Арабська весна"
Назва площі Тахрір у Каїрі у перекладі означає "Площа звільнення". У 2011 році тут збиралися до мільйона людей, які домоглися, зрештою, відставки президента Мубарака. Хвиля повстань, революцій, масових протестів охопила арабський світ. У січні 2013 року площа Тахрір знову стала центром протестів - цього разу проти антидемократичної політики Мухаммеда Мурсі.
Фото: REUTERS
Проти прем'єра
На площі Таксим в центрі Стамбула у травні 2013 року йшли справжні бої між поліцією і демонстрантами. Приводом для масових протестів стали плани знесення історичних будівель і вирубки дерев довколишнього парку. Але справжньою причиною протестів, що перекинулися і на інші міста Туреччини, було невдоволення політикою прем'єр-міністра Ердогана, лідера ісламської Партії справедливості.
Фото: Ozan Kose/AFP/Getty Images
Дівчина на Майдані
На Майдані. "Фашистських молодчиків", про яких так наполегливо розповідають більшість російських ЗМІ і навіть офіційні особи, не видно. Тут зовсім інші люди.