Китай запустив ракету для першої місії вивчення Марсу
Марія Думанська
23 липня 2020 р.
Китайська ракета-носій стартувала в рамках першої китайської місії з дослідження Марсу. Мета китайської місії - знайти сліди життя на Марсі та вивчити можливості для його потенційної колонізації людиною.
Реклама
Важка ракета-носій "Чанчжен-5" у четвер, 23 липня, стартувала з першою китайською місією для дослідження Марсу "Тяньвень-1", повідомив телеканал CCTV, передає інформагенція "Інтерфакс".
Ракету запустили з китайського космодрому Веньчан, розташованого на острові Хайнань. Китай запустив ракету разом із автоматичною міжпланетною станцією "Тяньвень-1", яка складається з орбітального апарату і посадкової платформи з марсоходом загальною вагою близько 5 тонн.
Мета китайської місії полягає в тому, щоб знайти сліди життя на Марсі, а також вивчити можливості для його потенційної колонізації людиною.
Очікується, що станція досягне Червону планету через сім місяців - 11 лютого 2021 року. Тоді вона почне виконувати гальмівий маневр і вийде на орбіту Марсу. Приблизно протягом двох місяців станція проводитиме детальну зйомку поверхні планети для вибору місця посадки.
Планується, що 11 квітня 2021 року посадкова платформа з легким 240-кілограмовим марсоходом відокремиться від орбітального апарату і здійснить посадку на поверхню планети. У якості попереднього місця посадки обрали район у східній частині північної півкулі Марсу.
Запланований термін роботи марсохода становить 90 марсіанських діб, які на 2,7 відсотка більше земних. Його електроживлення забезпечуватимуть чотири панелі сонячних батарей. Швидкість пересування китайського ровера досягає 200 метрів на годину.
Китайський марсохід оснащений мультиспекторальними камерами для навігації і топографічної зйомки, радіолокаційною станцією зондування для дослідження геологічної будови Марсу максимально на 10 метрів вглиб, приладом для аналізу хімічного складу ґрунту і пошуку біомолекул, а також детекторами магнітного поля і метеостанцією.
У свою чергу, орбітальний апарат обладнаний двома камерами, зокрема, з високою роздільною здатністю, підповерхневим радаром для зондування ґрунту вглиб до 100 метрів і інфрачервоним спектрометром для визначення мінералогічного складу порід на поверхні планети. Крім того, на ньому є магнітометр, аналізатор іонів і нейтральних частинок, а також детектор заряджених частинок для вивчення атмосфери і космічного середовища.
Його головне завдання - створення топографічної карти Марсу, вивчення іоносфери і складу марсіанського ґрунту, а також пошуки покладів льоду під поверхнею Червоної планети.
Це вже друга земна місія до Марсу з початку тижня. Нагадаємо, 20 липня Об'єднані Арабські Емірати відправили свій космічний апарат "Аль-Амаль" ("Надія") на Марс. Очікують, що зонд має долетіти до Марсу в лютому 2021 року. Мета місії - вивчити атмосферу, кліматичні умови та зміну пір року на планеті. Апарат має залишатися на орбіті протягом цілого марсіанського року, який триває майже вдвічі довше за земний.
Крім того, згідно з повідомленням NASA, 30 липня до Червоної планети також відправиться американський марсохід Perseverance.
Місія на Марс: як довго людина може прожити в космосі? (21.03.2018)
01:35
Посадка на Марсі: "Сім хвилин жаху" та фото з червоної планети
Після семимісячної подорожі через Всесвіт марсохід Perseverance 18 лютого сів на Марсу і навіть уже надіслав перше фото з поверхні червоної планети.
Фото: NASA/Xinhua News Agency/picture-alliance
Відразу до роботи: перші фото з місії
Марсохід Perseverance, який на Марс відрядила NASA, не став гаяти жодної хвилини. Відразу після приземлення на поверхню червоної планети ввечері четверга за київським часом він відіслав на Землю чорно-білі знімки. Науковці сподіваються, що вже незабаром вони отримають подальші фото, відео та, можливо, аудіозаписи з Марсу.
Фото: NASA/Xinhua News Agency/picture-alliance
"Сім хвилин жаху"
Приблизно за сім хвилин до посадки літальний апарат увійшов в атмосферу Марсу зі швидкістю приблизно 20 тисяч кілометрів на годину. Через надто складні маневри, які необхідно було виконати при посадці, у контрольному пункті NASA ще раніше говорили про цей завершальний етап подорожі, як про "сім хвилин жаху".
Фото: NASA/Xinhua News Agency/picture-alliance
Після входження в атмосферу Марсу
Після входження в атмосферу у літального апарату відкрився гальмівний парашут. Спеціальний щит, який слугував для захисту від надвисоких температур, відділився. Включилися ракетні турбіни, які допомогли суттєво зменшити швидкість.
Фото: NASA/JPL-Caltech/Xinhua/picture alliance
"Приземлення підтверджено"
Під час останньої фази приземлення з висоти приблизно 20 метрів спеціальний кран опустив марсохід на поверхню планети в кратері Єзеро. Після цього платформа з краном приземлилась і сама. "Приземлення підтверджено", - завив керівник маневру приземлення, інженер NASA Сваті Мохан, слова якого процитувало інформаційне агентство AFP.
Фото: NASA/JPL-Caltech/Xinhua/picture alliance
Емоції в контрольному центрі NASA
З величезним полегшенням й радістю сприйняли в контрольному центрі NASA звістку про посадку марсохода. Один з директорів NASA Томас Цурбахен зізнався, що навіть знехтував правилами, встановленими під час пандемії COVID-19, і, не стримуючи емоції, почав обнімати колег. Президент США Джо Байден заявив про "історичну" посадку.
Фото: Bill Ingalls/NASA/AP Photo/picture alliance
Марсохід Perseverance слідуватиме за водою
Мета місії "Марс-2020" - з'ясувати, чи є життя на червоній планеті, а також зрозуміти, чи може її атмосфера так змінитися, що стане придатною для життя людей. Як пояснили в NASA, марсохід Perseverance ("Наполегливість") "слідуватиме за водою". Цим пояснюється й вибір місця висадки - вважається, що поблизу кратера Єзеро (Джезеро) є висохла річкова дельта й дно озера.
Фото: NASA/JPL-Caltech
Значно потужніший за попередника
Новий марсохід NASA має допомогти своєму колезі Curiosity в його роботі на Марсі. Він важить понад одну тонну, несе на собі більше дослідницького обладнання та датчиків. Зокрема, марсохід оснащений сімома дослідницькими інструментами, 23 камерами, двома мікрофонами, одним лазером, а його маніпулятор потужніший за той, що на Curiosity. Він має навіть мінігелікоптер: на фото - перед марсоходом.
Фото: NASA/JPL-Caltech
З мінігелікоптером на борту
Гелікоптер на Марсі - це справжня прем'єра! Такий літальний апарат не використовувався ще під час жодної місії на червону планету. Можна собі уявити, що розробники застигли в напруженому очікуванні: як поводитиметься дрон в атмосфері Марсу і в умовах гравітації, яка є втричі меншою, ніж на Землі? Серед головних завдань місії - з'ясувати, чи можна видобувати кисень з марсіанських шарів ґрунту.
Фото: NASA/JPL-Caltech
Робот-гігант
Curiosity, якому допомагатиме Perseverance, - поки що найбільший і найсучасніший з усіх марсоходів. Він "приземлився" ще 6 серпня 2012 року і з того часу проїхав понад 22,3 кілометра. Він не просто марсохід. Його офіційна назва - "марсіанська наукова лабораторія", і це справді повноцінна лабораторія на колесах.
Фото: picture-alliance/dpa/Nasa/Jpl-Caltech/Msss
Чи він може похвалитися?
Марсохід оснащений спеціальним спектрометром, який може аналізувати хімічні сполуки на відстані за допомогою лазера; повноцінною метеорологічною станцією, яка може вимірювати температуру, атмосферний тиск, радіацію, вологість і швидкість вітру; і найголовніше, хімічною лабораторією, яка може проводити детальні аналізи органічних сполук і постійно шукає ознаки інопланетного життя.
Фото: NASA/JPL-Caltech/MSSS
Не просто дряпати поверхню
Curiosity довів теоретичну можливість життя на Марсі. Але він його ще не знайшов. Хоча й посилено шукає. Допомагає йому в цьому потужний бур. На зображенні він бере зразок всередині кратера Гейл.
Фото: NASA/JPL-Caltech
Гайда до лабораторії!
Марсіанський порох обробляється великою кількістю приладів. Спочатку, він фільтрується і розділяється на частинки різного розміру. Після цього ці частинки сортуються і відправляються до різних аналітичних лабораторних пристроїв.
Фото: picture alliance/AP Photo/NASA
Крихітний попередник
Попередники Curiosity були значно меншими. 4 липня 1997 року маленький марсохід Sojourner залишив свої перші сліди на поверхні червоної планети. Це був перший повноцінний марсохід, обладнаний рентгенівським спектрометром для проведення хімічних аналізів і оптичними камерами.
Фото: NASA/JPL
Коли розмір має значення
Три покоління марсоходів. Крихітка попереду - це Sojourner. Його вага - 10,6 кілограма, це ненабагато більше, ніж іграшковий автомобіль. Максимальна швидкість: один сантиметр на секунду. Opportunity важить вже 185 кілограмів. Curiosity на цьому тлі - розміром з невеликий автомобіль та вагою в 900 кілограмів - майже гігант. Він може рухатись зі швидкістю 4-5 сантиметрів на секунду.
Фото: NASA/JPL-Caltech
Майже чотири місяці служби
Sojourner за своє життя проїхав майже 100 метрів і передавав дані та фотографії до 27 вересня 1997 року. Це один з останніх знімків, зроблених за дев'ять днів до того, як з ним перервався радіозв'язок. Найімовірніше, цей маленький мандрівник заснув через батарею, яка не пережила холодних марсіанських ночей.
Фото: NASA/JPL
Прокладаючи шлях для технологій майбутнього
Без досвіду Sojourner нові марсоходи навряд чи можна було б собі уявити. У 2004 році NASA висадила на Марс два марсоходи одного модельного ряду: Spirit і Opportunity. Spirit прожив шість років, подолавши відстань у 7,7 кілометра. Цей марсохід долав гори, брав проби ґрунту і боровся із зимами та піщаними бурями. З його братом, Opportunity, науковці втратили зв'язок 13 лютого 2019 року.
Фото: picture alliance/dpa
Безліч гаджетів
Opportunity пройшов марафонську дистанцію в 42 кілометри ще в 2015 році, і на теперішній час він дослідив набагато більше території, ніж Curiosity. Він робив проби ґрунту за допомоги маніпулятора, а потім аналізував їх. Також він оснащений трьома різними спектрометрами і навіть 3D-камерою. Востаннє він працював у "Долині Наполегливості", перш ніж його вивела з ладу піщана буря.
Фото: picture-alliance/dpa
Марсіанські пейзажі
Ця панорама знята однією з камер Curiosity. Сучасні марсоходи лишатимуться в строю якомога довше - ще як мінімум п'ять років. Можливо, і довше. Марсіанський ландшафт здається вже якимось більш знайомим, ніж деякі пустелі тут, на Землі. Можливо, нам варто піддатися своїй пристрасті до подорожей - чи все ж таки краще залишити Марс роботам?