Десь глибоко у нетрях китайського суспільства все клекоче. Але лише зрідка невдоволення виходить на поверхню. Наприкінці лютого світ побачив відкритого листа, адресованого Народному конгресу, в якому близько ста представників інтелігенції закликали делегатів конгресу ратифікувати Міжнародний пакт громадянських і політичних прав. Цей документ китайське керівництво підписало ще 15 років тому. Однак досі у конгресу, який можна назвати віддаленим аналогом парламенту, "не дійшли руки" до його ратифікації. Міжнародний пакт громадянських і політичних прав є одним з трьох засадничих документів ООН, в яких зафіксовані міжнародні стандарти захисту прав людини.

Консервативна позиція Пекіна

"Тоді Пекін, підписавши пакт ООН, хотів досягнути нагальної мети – вступу до Світової організації торгівлі", - прокоментував у розмові з Deutsche Welle політолог Ву Кіанґ. Пекінський політолог – один з підписантів відкритого звернення до Народного конгресу. На думку Кіанґа, керівники Комуністичної партії Китаю затягують ратифікацію, побоюючись визнавати за своїми громадянами гарантовані пактом права і свободи, такі як свобода думки або свобода мирних зборів.

Нинішній відкритий лист інтелігенції не єдиний, який створює головний біль комуністичним функціонерам. Також наприкінці лютого 140 лауреатів Нобелівської премії вимагали звільнення дисидента Лю Сяобо. 2010 року китайський письменник і критик правлячого комуністичного режиму був відзначений Нобелівською премією миру. Вже четвертий рік Лю Сяобо відбуває 11-річне ув’язнення за "підрив державної влади".

Панування партії – понад усе

Комуністичній партії Китаю стає дедалі важче підтримувати високий рівень довіри у суспільстві. Адже вона забезпечує легітимність однопартійної системи насамперед економічними успіхами влади за останні 30 років. Утім, сумніви пересічних китайців зростають, так само як зростає прірва між багатими і бідними у країні. Люди обурюються, бачачи навколо себе зловживання владою в економічних інтересах і корупцію. Катастрофічне забруднення довкілля та нестабільність на ринку продовольства змушує замислитися і представників середнього класу, які досі мали підстави бути найбільше задоволеними економічними досягненнями влади.

Новому партійному керівництву у Пекіні доведеться нелегко, зауважив у розмові з Deutsche Welle Ебергард Зандшнайдер, керівник Німецького товариства зовнішньої політики. Адже відповіді на серйозні суспільні виклики доведеться шукати одночасно. "Найважче досягнути одночасно соціальної і політичної стабільності – паралельно до курсу на економічне зростання. Звісно, це колосальне завдання", - зазначив Зандшнайдер.

Стабільність замість реформ

Очікується, що 14 березня Народний конгрес затвердить на посаді президента Сі Цзиньпіна. За декілька місяців, які він вже перебуває на чолі Комуністичної партії Китаю, Цзиньпін вже не раз оголошував війну корупції. Утім, такі заяви робили і його попередники – без відчутного результату. Експерти вказують на те, що без масштабних політичних реформ в країні ефективна боротьба з корупцією неможлива. Ебергард Зандшнайдер таких реформ не очікує. Новому партійному керівництву йтиметься насамперед про збереження стабільності, а не про реформи, прогнозує німецький оглядач.