Попри численні спроби чинити перепони та погрози з боку праворадикалів організатори міжнародного ЛГБТ-форуму (лесбійки, геї, бі- та транссексуали. - Ред.) "КиївПрайд-2016" усе ж не відмовилися від проведення в неділю, 12 червня, "Маршу рівності" в центрі української столиці. Минулого року подібна акція в Києві завершилася сутичками - попри те, що охорону менш ніж 300 учасників ходи забезпечували півтори тисячі силовиків. Внаслідок зіткнень тоді постраждали понад десять учасників маршу та дев'ять правоохоронців, трьох із них було шпиталізовано. Більше 20 нападників затримали. Чотирьох з них зрештою засудили за статтею "Хуліганство" до умовних строків ув'язнення.

Праворадикали лякають "кровавою кашею"

Загроза сутичок із праворадикалами під час "Маршу рівності" залишається і цьогоріч. Одразу ж після анонсування акції добровольчий рух Організації українських націоналістів (ОУН) у своїй заяві наголосив, що “не дасть змішати українців з гумусом” та не допустить підміни понять, “коли людську низисть та збочення називають боротьбою за свободу”. Речник “Правого сектора” (ПС) Артем Скоропадський, на своїй сторінці в соціальних мережі Facebook підтримав заяву та пригрозив “кровавою кашею” в Києві в разі якщо організатори маршу не відмовляться від його проведення. Згодом в офіційній заяві добровольчого корпусу ПС пролунав заклик до інших батальйонів вийти 12 червня на вулиці Києва, щоб “не дати людиноподібним провести содомітський шабаш”.

Організатори цьогорічного "Маршу рівності" навіть намагалися вступити у переговори з праворадикалами задля створення безпечних умов проведення акції, проте останні її проігнорували, каже в розмові з DW один із організаторів акції Зорян Кісь. Тому було прийнято рішення розробити детальну інструкцію з безпеки для учасників маршу, врахувавши минулорічні помилки. У ній організатори в деталях розповідають, як поводитися в разі нападів та провокацій - як потрібно йти у колоні, що робити, якщо тебе оточили. Організатори пообіцяли забезпечити від’їзд учасників автобусами або на таксі у разі крайньої небезпеки, каже Кісь.

Ширша підтримка громадськості

Після минулорічних нападів та попри нові погрози з боку націоналістів, у 2016 році "КиївПрайд" отримав ширшу суспільну підтримку та значно масштабнішого розголосу. "Цього року ми очікуємо вже мінімум тисячу учасників", - повідомив DW Кісь.

Організатори зазначають, що на цей раз вони отримали допомогу зокрема й від учасників та ветеранів бойових дій на Донбасі, а також військових волонтерів. Ще одним із здобутків активісти вважають можливість проведення публічної інформаційної кампанії у київському метро, у рамках якої на центральних станціях з'явились сітілайти із закликом підтримати "КиївПрайд-2016". "Ще декілька років тому метрополітен категорично відмовлявся навіть чути подібні пропозиції", - кажуть організатори.

Понад 6500 правоохоронців на сторожі

Масштабнішими обіцяють бути цьогоріч і заходи безпеки з боку правоохоронців. Очільниця Національної поліції України Хатія Деканоїдзе повідомила про наміри "жорстко захищати усіх громадян, які мають право висловити свою думку". За її словами, "наша країна повинна довести, що ми - цивілізовані люди, що наше місце - в Європі, що ми рухаємося уперед". Попередньо узгоджений між активістами та поліцією маршрут руху під час маршу охоронятиме 6500 правоохоронців.

Організатори кажуть про новий рівень готовності до співпраці з боку правоохоронців. "У мене особисто є враження, що цього року ми переїхали в нову країну, адже комунікація з поліцією була відкритою та професійною. На цей раз марш відбуватиметься у самому центрі Києва, де є багато безпечних шляхів відходу після завершення акції", - розповідає Зорян Кісь, який безпосередньо відповідає за безпеку маршу. На його думку, за рік до "Євробачення", яке має пройти в Україні, владі та поліції важливо показати суспільству, що вони здатні контролювати праворадикальні групи.

Традиційна солідарність з Європи

Минулого року у "Марші рівності" взяли участь тільки декілька українських політиків та посол Швеції. Цього разу свою участь в акції анонсувала вже значно більша кількість депутатів та високопосадовців як з України, так і Європи. Однією з учасниць акції має стати німецький політик та євродепутатка Ребекка Гармс, яка є співголовою фракції Зелених у Європарламенті. На думку організаторів, збільшення підтримки серед політиків є ознакою позитивних змін в Україні.

Окрім політичної підтримки з Європи, у "КиївПрайду" є партнерська співпраця з ЛГБТ-спільнотами Німеччини. Контактна група "Munich Kiev Queer" у рамках партнерства Києва та Мюнхена опікується координацією спільних німецько-українських правозахисних проектів для гомо-, бі- та транссексуальних людей в Україні. Щороку делегації обох міст відвідують традиційні марші в обох містах та готують власну культурну програму. Цього року німецькі активісти привезли до України виставки, фільми та тематичні воркшопи.

Гомофобія та права людини

Попри зростання підтримки з боку частини українського політикуму та традиційну солідарність із Заходу, значна частина пересічних громадян до проведення маршів рівності в Києві й досі ставиться вороже. Про це свідчить електронна петиція, зареєстрована на сайті Київської міської ради була, яка за декілька днів набрала майже 14 тисяч підписів при необхідних 10 тисячах. У ній автор закликає заборонити "гей-паради та будь-які інші масові заходи від ЛГБТ-активістів". Українці здебільшого ще погано розуміють, що таке права людини, переконаний Кісь. "Саме це і є головним аргументом, чому треба проводити "Марші рівності". Адже це не про секс - це про права!" - каже він.