Більше восьми тисяч громадян, за підрахунками організаторів, взяли участь у цьогорічному "Марші рівності" в Києві.  За даними МВС України, у ході на підтримку ЛГБТІ взяли участь близько трьох тисяч людей. Захід вкотре пройшов у щільному оточенні правоохоронців, але чи не вперше - без агресивних нападів ультраправих та традиціоналістів. За перебігом спостерігав кореспондент DW.

У "траурній рамці"

Учасники маршу збираються біля будівлі Національної опери з восьмої ранку. Київська поліція ще з вечора перекрила кілька центральних кварталів навколо парку Шевченка, щоб не допустити туди противників, які ще у переддень проводили неподалік акції протесту.

"Напередодні ми затримали дев'ять осіб, які збиралися пронести на марш презервативи, наповнені фекаліями. Для цього на Жуковому острові навіть працювала спеціальна "лайнолабораторія",- розповів журналістам голова столичної поліції Андрій Крищенко.

Утім, кілька сотень правих консерваторів таки провели власну акцію - "Всеукраїнська молитовна варта" - у центрі столиці. Через погрози від участі в марші відмовився навіть водій травесті-платформи - найбільш видовищного елементу минулорічної акції. "Нічого, пройдемося пішки, так корисніше", - віджартовувалась на це одна з драг-квін (сленговий вираз на позначення артиста, вбраного у жіночий одяг. - Ред.)

Врешті, довелося навіть змінити маршрут ходи - замість спуститися на Хрещатик колони лише обійшли по колу чотири квартали і за годину повернулися до оперного театру. Супротивникам маршу навіть дозволили пікетувати його вздовж маршруту. Тож колона учасників рухалась наче у подвійній "траурній рамці" - в оточені поліцейських спецпризначенців і пікетувальників, які тримали чорні транспаранти з відверто гомофобними гаслами.

"Сімейні цінності"

"Покайтеся перед батьками!" - вигукують пікетувальники вбік учасників, намагаючись час від часу прорватися крізь поліцейський кордон. Канадійка українського походження Рубі Свонсон, проходячи повз, лише знизує плечима. Напередодні в рамках "КиївПрайду" вона презентувала український переклад своєї книжки "Сімейні цінності: сповідь мами гея".

"15 років тому, коли в мене лише з'явився задум цієї книги, в Канаді теж проходили марші за одностатеві шлюби, які супроводжувалися вуличним насильством проти ЛГБТ, - розповідає вона. - Тож для мене участь у прайді - це також і спроба захистити свою сім'ю".

"Марш рівності", найбільш публічна частина "КиївПрайду", та його численні заходи тривають понад тиждень - лекції, кінопокази, дискусії та презентації. Як і марш, самі заходи цьогоріч обійшлися без нападів, проте, за словами організаторів, щонайменше четверо відвідувачів були побиті на сусідніх вулицях 19 червня. "Нападники слідкували за відвідувачами до станції метро, збивали, били ногами та розбризкували перцевий газ. Постраждалі подали заяви до поліції", - ідеться у заяві "КиївПрайду". В подільському райвідділку поліції повідомили, що розпочали слідчі дії.

"ЛГБТ-особи, роми та мігранти - спільноти, що найчастіше стають об'єктами агресії в Україні. Тож захист їхніх прав - важлива частина боротьби проти ксенофобії в нашому суспільстві", - пояснює видавець книги Свонсон Андрій Мокроусов.

Свобода як традиція

Посол Канади Роман Ващук разом із іншими працівниками амбасади несе центром Києва веселковий прапор. "Ми тут, бо поважаємо боротьбу всіх українців за рівні права, - розповідає він DW. - А ще це гарна нагода перевірити, як іде реформа поліції, яку ми теж підтримуємо".

За кілька хвилин перед тим поліцейські зупиняють прорив чергового захисника "традиційних цінностей" до голови першої колони маршу. У ній, як і в попередні роки, крокує представниця німецьких Зелених, депутатка Європарламенту кількох скликань Ребекка Гармс (Rebecca Harms). Минулого року невідомі зателефонували їй від імені Адміністрації президента і повідомили: голова держави готує законопроєкт про рівні права ЛГБТІ, про що сама Гармс поспішила розповісти під час маршу. Дзвінок виявився розіграшем, тож цьогоріч депутатка помітно обережніша у висловлюваннях. "Пишаюсь тим, наскільки Україна готова захищати права", - говорить вона журналістам.

Водночас українських політиків серед учасників маршу знайти нелегко - попри, здавалося б, традиційну участь у минулорічних заходах відомих європейських депутатів. "Наближаються вибори, і, на жаль, більшість політиків вважає, що публічна підтримка прайду може їм зашкодити", - ділиться під час маршу спостереженнями з DW перший заступник міністра економіки і розвитку Максим Нефьодов.

Єдиною держустановою, яка офіційно підтримала "Марш рівності" та "КиївПрайд", став нещодавно створений Центр громадського здоров'я МОЗ. "Ми, медики, не ділимо пацієнтів, для нас немає "нетрадиційних", - розповідав журналістам гендиректор центру Володимир Курпіта. "КиївПрайд" у Центрі використали як нагоду поширювати інформацію з протидії ВІЛ/СНІД.

"Наші традиції - це свобода", - таке гасло цьогорічного прайду. Нову традицію намагається започаткувати і ветеран батальйону "Донбас" Віктор Пилипенко. Після власного "камінгауту" він вирішив сформувати на марші окрему колону військових. "Нас тут більше взводу зараз. На жаль, ті хлопці, які хотіли приїхати з фронту - не змогли", - розповідає Пилипенко журналістам. За його словами, бути геєм в армії - надзвичайно важко. "Люди змушені жити прихованим життям, хоча воюють за волю та права інших громадян", - із сумом підсумовує ветеран.