"Україна у період екзистенційної кризи: шляхи до політичного та економічного оновлення" - з такою назвою у Берліні 22-23 вересня проходить німецько-українська конференція в рамках форуму "Київський діалог". Цей форум створили 2005 року з ініціативи німецьких неурядових організацій, які таким чином прагнули підтримати "помаранчеву революцію".

Тема першого робочого засідання вже десятої за рахунком конференції була сформульована максимально прагматично: "Як пережити Україні наступну зиму? Виклики найближчих місяців". Утім, виступи у залі фонду імені Конрада Аденауера були присвячені більш глобальним темам.

Кредити в обмін на реформи

Виконуючий обов’язки міністра економічного розвитку і торгівлі України Анатолій Максюта, наприклад, натякав на дефіцит коштів, необхідних для проведення реформ та покладав великі надії на міжнародну конференцію донорів, які могли б дати грошей Україні в обмін на реформи.

Проблема, за його словами, ускладнюється війною на території України, яка забирає не лише людські життя, але й вимагає великих фінансових затрат. "Нам доводиться, - заявив Максюта - однією рукою воювати, а іншою, - відновлювати зруйноване у ході бойових дій".

Однак, як зізнався в. о. міністра, економічні проблеми України стали наслідком не лише подій учорашнього та сьогоднішнього дня. Ознаки рецесії з'явилися ще в 2012 році в результаті великих прорахунків, допущених урядом. Максюта не перерахував всі заходи, які вже здійснила нова влада, але запевнив, що усі 10 мільярдів доларів, отриманих Україною від міжнародних фінансових інститутів, використовуються виключно для реформ.

Громадянське суспільство - гарант реформ

Виконавчий директор міжнародного фонду "Відродження" Євген Бистрицький погоджується з тим, що нині війна заважає проведенню реформ та з тим, що їх потрібно було здійснювати значно раніше, але щоразу спроби реформувати політичну та економічну системи закінчувалися невдачею.

Після подій на Майдані виникла нова надзвичайно сприятлива ситуація, переконаний Бистрицький. Реформи в Україні, на його думку, можливі лише за наявності дієздатного уряду, фінансової та консалтингової підтримки з-за кордону та активного громадянського суспільства.

Перші дві умови у тій чи іншій мірі були й раніше. Однак лише після Майдану у країні з'явилося зріле громадянське суспільство, як, на думку глави фонду "Відродження" стане "гарантом боротьби з корупцією, тим інститутом, який буде контролювати перебіг реалізації реформ".

Суддів під суд?

На відміну від Бистрицького, який покладає великі надії на українське громадянське суспільство, Єгор Соболєв робить ставку на інший інструмент. Він очолює в Україні Люстраційний комітет і вважає, що без радикальної чистки державного і адміністративного апарату, а також судової влади та правоохоронних органів усі реформи приречені на провал.

Співробітників українських судів та місцевих органів безпеки він називає "агентами Януковича". "І доти, доки ми не позбавимося від цього спадку, - заявив він, - буде складно справитися з якимись новими викликами, незалежно від того, чи йдеться про російську агресію проти України чи відновленням її економіки". За підрахунками Соболєва, 10 з 16 членів Конституційного суду України - це люди Януковича, як "всунули йому владу".

Під люстрацію, за його словами, потраплять близько мільйона суддів, міліціонерів, прокурорів, співробітників міністерств і відомств. Якщо під час перевірок виясниться, що хтось з них ще у радянські части займав керівні посади у комуністичній партії, комсомолі чи органах держбезпеки України, то буде звільнений протягом десяти років та не матиме змоги працювати на державній службі. Те ж саме чекатиме і тих, хто більше року пропрацював у владних структурах Януковича.

Не дає спокою Соболєву і рівень життя українських суддів, який, за його оцінкою, "вищий, ніж у французьких мільйонерів". Головними ворогами України він вважає не сепаратистів, диверсантів чи Путіна, а "системних бандитів", які зловживають службовим положенням.

Ризики люстрації

Своїм досвідом трансформації і, зокрема, люстрації могли би поділитися з Україною Німеччина та деякі східноєвропейські країни, зазначила на конференції очільниця "зелених" у Європейському парламенті Ребекка Гармс, причому так "щоб в результаті країна не залишилася розколотою". Важливо, з її точки зору, "не перегинати палицю."

Адже позбутися людей Януковича - ще не значить побороти корупцію. "В корупції, - зазначила вона, - брали участь не лише люди Януковича, але і багато інших". Але існує і інша загроза - ризик самосуду. На думку Гармс, люстрація має здійснюватися відповідно до прозорих правил, які діятимуть у всій державі, та не бути направленими лише проти одного конкретного політичного табору.

На порозі зими

Дискусія у фонді імені Конрада Аденауера тривала понад дві години, коли присутній у залі Тобіас Мюнхмаєр з німецького представництва Greenpeace нагадав виступаючим про головну тему робочого засідання - як Україна збирається пережити найближчу зиму?

Депутатка Верховної Ради від партії "УДАР" Ольга Белькова вважає, що це питання постає також перед іншими країнами Європи, які залежать від поставок російських енергоносіїв. Всі країни, заявила вона, мають дотримуватися єдиних позицій та зупиняти спроби деяких держав виторговувати для себе у Москви особливі умови.

З точки зору Ребекки Гармс, Україна погано готується до зими та покладає надто великі надії на реверсні поставки газу з Європи на випадок, якщо не вдасться домовитися з "Газпромом". Що стосується електрообігрівачів, якими наразі активно запасаються на зиму жителі України, то такий варіант опалення Гармс вважає надзвичайно небезпечним. "Якщо всі ці агрегати будуть одночасно включені як-небудь вечором, - зазначила вона, - нескладно уявити, що буде з енергосистемою країни".