МЗС України хоче посилення тиску на РФ через події в Криму
Валерій Сааков
28 березня 2019 р.
Через переслідування російськими силовиками кримських татар в анексованому Криму, МЗС України закликає дипломатів посилити тиск на Росію.
Реклама
Українські дипломати проводять переговори з керівництвом акредитованих в Україні дипломатичних відомств щодо посилення тиску на Росію. Причина - переслідування російськими силовиками кримських татар в анексованому Росією Криму, йдеться в поширеній у четвер, 28 березня, заяві міністерства закордонних справ України.
"У зв'язку з новою хвилею (…) переслідувань кримських татар у Криму українські дипломати оперативно проводять зустрічі з керівництвами відповідних відомств країн акредитації та вручають ноти", - повідомляє українське МЗС на своїй сторінці в соціальній мережі Twitter у четвер.
За інформацією українського зовнішньополітичного відомства, іноземним дипломатам доноситься позиція "щодо неприпустимості порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях та необхідності посилення тиску" на РФ.
Нагадаємо, напередодні повідомлялося про проведення російськими силовиками в місті Сімферополь у Криму обшуків в оселях кримських татар. ФСБ повідомляла про затримання 20 осіб, передає агенція новин "Інтерфакс-Україна".
Натомість головне управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим відкрило кримінальне провадження за фактами незаконних обшуків у кримських татар у Сімферополі, процесуальне керівництво здійснюватиме прокуратура АРК.
Затримання кримських татар і в Росії
Водночас уповноважена з прав людини Верховної Ради України Людмила Денісова повідомила про затримання кримських татар Османа Аріфмеметова, Ремзі Бекірова та Владлена Абдукадирова в російському місті Ростов-на-Дону. В будинках цих осіб напередодні проводилися обшуки. Про це Денісова написала на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
"Осман Аріфмеметов та Ремзі Бекіров є громадськими журналістами та стримерами "Кримської солідарності". Владлен Абдулкадиров займався організацією передач українським політв'язням, які перебувають у СІЗО на території РФ та (…) півострова Крим", - написала Денісова.
Вона також повідомила, що напередодні вночі тривали так звані судові засідання щодо затриманих раніше в Сімферополі Ефраїма Османова та Муртаза Сейрана, яким обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 травня 2019 року.
Раніше Україна закликала Раду Європи до дій через тиск російських силовиків на кримських татар. Так само напередодні США та ЄС закликали РФ припинити переслідування кримських татар.
Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото
Після незаконного референдуму 16 березня 2014 року анексований Крим відмежувався від України. Чим жили мешканці "прикордонної" території останні п'ять років - у фоторепортажі DW.
Фото: DW/I. Burdyga
Перші блокпости
Військовослужбовці Держприкордонслужби та українських десантних військ з'явились на трасах південої Херсонщини наприкінці лютого 2014 року - з початку заворушень у Криму. Побоюючись наступу російських військ з півострова, вони почали облаштовувати тут перші окопи і блокпости.
Фото: DW/I. Burdyga
"Російський" кордон
Наприкінці квітня 2014 року прикордонні війська ФСБ РФ відкрили на межі з Кримом власні пункти пропуску через "російський" кордон. Українська влада назвала такі дії незаконними, проте мусила облаштовувати зі свого боку власні блокпости. На фото: черга з вантажівок на трасі Херсон-Армянськ, 29 квітня 2014 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Перекритий канал
Однією з перших відповідей української влади на окупацію півострова було перекриття дамбою Північно-кримського каналу - основного джерела водопостачання у північній частині півострова. Формально українське агентство водних ресурсів відмовляється укладати угоду про водопостачання на півострів, оскільки не визнає юрисдикцію тамтешніх установ.
Фото: DW/I. Burdyga
Фантомні колії
Залізничне сполучення з Кримом було припинене в грудні 2014 року - формально з міркувань безпеки. До півострова заходили дві залізничні гілки: східна через станцію "Новоолексіївка", до якої і досі ходять потяги з Києва, Харкова та Запоріжжя, та західна через станцію "Вадим", яка після перекриття занепала. На фото: прикордонник чергує на станції "Вадим", травень 2014 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Піший перехід
З 2016 року проїзд через адмінмежу дозволений лише для приватного автотранспорту. Більшість громадян перетинає її пішки, долаючи від одного до трьох кілометрів "нейтральної смуги" між українським та російським пунктами пропуску.
Фото: DW/I. Burdyga
Цивільна блокада
У вересні 2015 року кримськотатарські активісти розпочали так звану "цивільну блокаду" Криму, перекривши рух вантажівок на трасах, що вели до півострова. Таким чином вони висловлювали протест продовженню комерційних відносин між материком та окупованою автономією та репресіям проти Меджлісу. Блокада закінчилася в січні 2016 року із запровадженням урядом України заборони на торгівлю з Кримом.
Фото: DW/I. Burdyga
Без електрики
Під час активної фази блокади її учасники підірвали магістральні лінії електропередач, що вели до півострова від Каховської ГЕС. З того часу електропостачання півострова припинене. На фото: робітники ремонтують пошкоджені лінії, лютий 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Громадський контроль
Після завершення "цивільної блокади" кримськотатарьскі активісти утворили громадську організацію "Аскер", яка стежить за роботою прикордонників і бореться із корупцією на митниці. На фото: штаб "Аскеру" біля КПВВ "Каланчак", літо 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Мінні поля замість кукурудзяних
Близькість адмінмежі разюче змінила життя мешканців навколишніх сіл. Приблизно п'ята частина сільськогосподарських земель Мирненської об'єднаної громади опинилась у зоні прикордонного контролю: тож колись кукурудзяні та соняшникові закладені тепер мінами та облаштовані укріпленнями.
Фото: DW/I. Burdyga
Кримський титан
Завод "Кримський титан", що належить олігархові Дмитру Фірташу, розташований на самій адміністративній межі, однак зареєстрований у кримському місті Армянськ. Мешканцям херсонських сіл, попри "кордон", вдавалось працювати на виробництві до кінця 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Хімічні отруєння
У серпні-вересні 2018 року ймовірно через викиди з "Кримського титану" місцеві мешканці почали скаржитись на масові хімічні отруєння. З кримського міста Армянськ та навколишніх херсонських сіл евакуювали дітей. Розслідування причин отруєння і досі не завершене по обидва боки адмінмежі. На фото: школярки з села Преображенка в захисних масках повертаються додому через скасовані заняття.