Київ стурбований розмовами про можливість послаблення міжнародного тиску на Росію та зменшення запроваджених проти Москви санкцій. Про це у вівторок, 14 червня, під час засідання міжпарламентської ради Україна-НАТО заявили представники українського парламенту та уряду.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій наголосив, що без глобального тиску зупинити російську агресію неможливо. "Тиск має підтримуватися, доки Москва не почне поважати суверенітет своїх сусідів", - зазначив політик і додав, що президент Росії Володимир Путін "розуміє тільки мову сили".

До миру - через міжнародний тиск

Формула мирного врегулювання ситуації на Донбасі, на думку спікера Ради, передбачає виведення російських військовослужбовців з території України та цілковите відновлення контролю над українсько-російським кордоном з боку українських військових. "Лише потім ми можемо почати дискусію про проведення виборів на звільнених територіях за законами України, за стандартами ОБСЄ", - додав Парубій. Він виступає за доповнення міжнародних санкцій проти Росії "широкою й ефективною міжнародною присутністю на Донбасі".

Своєю чергою, заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль зазначила, що санкцій роти Росії довели свою дієвість, "хоча через них і страждає економіка країн Європи". Але продовження обмежувальних заходів, на її думку, необхідне для підтримання безпеки у світі. "Я не думаю, що ми повинні обміняти міжнародний мир на економічний інтерес", - наголосила Зеркаль.

Обговорення скасування чи послаблення санкцій проти Росії не має під собою жодних підстав, заявив у відповідь посол Литви в Україні Маріус Януконіс. "Ми не повинні спокушатися можливим відчуттям втоми від українського питання. Україна перебуває у стані війни, і не слід боятися відкрито стверджувати цей факт", - зазначив він. Посол назвав мінські угоди єдиним "ключем до розв'язання конфлікту", але закликав дивитися на ситуацію реалістично. На його думку, жодні вибори на де-факто окупованій території Сходу України неможливі, поки ситуація з безпекою не покращиться і "окупанти не будуть готові погодитися з міжнародно визнаними стандартами виборів".

Київ хоче більшого

Україна розраховує на посилення співпраці з НАТО, зокрема на постачання летального озброєння. Віце-прем'єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала на створення Альянсом п'яти трастових фондів з допомоги Україні. Вона також очікує на створення ще двох трастових фондів: з розмінування й зі стратегічних комунікацій. Розмінування, за її словами, вже сьогодні стає нагальною проблемою на лінії розмежування.

Для підвищення рівня співпраці України та НАТО є всі підстави, адже через російську агресію підтримка вступу до НАТО серед українців зросла до 45 відсотків, заявив під час засідання Андрій Парубій. Він упевнений, що з часом Україна стане членом НАТО. А курс євроатлантичної інтеграції вже тепер сприяє утвердженню в Україні демократичних цінностей і є "важливим інструментом підтримки реформ у секторі безпеки й оборони України", переконаний він.

Тези до саміту НАТО у Варшаві

Міжнародні санкції проти РФ мають діяти, доки Москва не продемонструє повагу до міжнародного права, заявила за підсумками засідання співголова міжпарламентської ради Рейнел Андрейчук. Вона відзначила розчарування невиконанням мінських домовленостей та порушеннями припинення вогню. "Детальна інформація, яку надала нам українська сторона, буде використана для порад нашим урядам під час підготовки саміту НАТО у Варшаві", - зазначила Андрейчук.

Вона заявила, що засідання міжпарламентської ради Україна-НАТО в Києві підтвердило підтримку територіальної цілісності, незалежності та суверенітету України, а також засудження насильства та агресії Росії. "Ми вважаємо, що ця агресія скерована на економічну та політичну дезорганізацію України", - наголосила співголова.

Вона висловила підтримку виконанню української національної програми співпраці з НАТО і закликала продовжувати її імплементацію. Окремо Андрейчук зупинилася на ситуації в незаконно анексованому Росією Криму: "Ми рішуче засуджуємо порушення прав людини та меншин на окупованій території Криму. Особливо ми підкреслюємо той гніт відносно кримських тартар та інших меншин".