Київ назвав ганебним рішення міністрів Ради Європи щодо РФ
Дмитро Губенко
17 травня 2019 р.
Постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба різко розкритикував рішення Комітету міністрів Ради Європи про участь Росії в діяльності організації.
РФ може повернутися до повноцінної участі у роботі Ради ЄвропиФото: picture-alliance/dpa/W. Rothermel
Реклама
Постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба вважає ганебним рішення Комітету міністрів Ради Європи про право всіх членів РЄ брати участь в її роботі при сплаті членських внесків. "Це суперечливе за змістом і ганебне за контекстом рішення. Консенсусу до нього в Комітеті міністрів немає. Боротьба триватиме в ПАРЄ на рівні депутатів", - заявив Кулеба в п'ятницю, 17 травня, на своїй сторінці в Twitter.
Також негативно це рішення оцінює й міністерство закордонних справ України, наголошуючи, що українська делегація на чолі із заступником міністра закордонних справ Сергієм Кислицею голосувала проти його ухвалення. Згідно з ухваленим рішенням, міністри зазначили, що всі держави-члени РЄ повинні мати право на рівних умовах брати участь у Комітеті міністрів і Парламентській асамблеї та що сплата членських внесків - це один з основних обов'язків членів РЄ.
Також міністри наголосили на необхідності розробки чітко визначеної додаткової процедури, яка може бути застосована щодо країн, які не дотримуються фундаментальних стандартів РЄ. Це рішення ще має підтримати асамблея ПАРЄ. Вказане рішення може бути використано для повернення Росії права голосу в Раді Європи при поновленні сплати членських внесків.
Тим часом у Росії привітали рішення Кабінету міністрів Ради Європи. "Очевидно, що рішення щодо прав та обов'язків, проти якого заперечували лише кілька країн, вказує шлях до врегулювання цієї кризи", - заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
Нагадаємо, що російська делегація не бере участі в сесіях ПАРЄ після того, як у 2014 році була позбавлена частини своїх повноважень після анексії Криму та подій на Донбасі. Зі свого боку РФ припинила сплачувати внески в РЄ, що могло призвести до її виключення з організації. Умовою для поновлення виплат до бюджету РЄ і повернення делегації в ПАРЄ російська сторона ставить відновлення в повному обсязі її повноважень.
Які санкції США та ЄС діють щодо Росії
Галерея DW про те, які американські та европейські санкції були запроваджені щодо Росії за останні чотири роки.
Фото: picture-alliance/PA Wire/A. Matthews
Заборона на в'їзд та замороження активів
У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції щодо російських високопосадовців, депутатів Держдуми та підприємців. Їм заборонили в'їзд, а їхні американські та європейські активи заморозили. До санкційних списків, які в подальшому неодноразово розширювалися, потрапили спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, депутат Держдуми Леонід Слуцький і радник російського президента Сергій Глазьєв.
Фото: picture-alliance/empics/S. Parsons
Секторальні санкції
16 липня 2014 року США запровадили санкції щодо компаній "Роснефть" і "Новатек", а також "Газпромбанку" і державної корпорації "Внешэкономбанк". Вони не можуть отримувати в США боргове фінансування на термін понад 90 днів. З "Внешэкономбанком" і "Газпромбанком" заборонено проводити транзакції. Згодом до цього списку додали "Банк Москвы", ВТБ, "Россельхозбанк" і Об'єднану суднобудівну корпорацію.
Фото: Dmitry Kostyukov/AFP/Getty Images
ЄС пішов за прикладом США
Кілька тижнів потому секторальні санкції щодо Росії запровадив і Євросоюз. Вони поширилися на п'ять найбільших російських банків: "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", "Россельхозбанк" і ВЭБ, яким був обмежений доступ до ринків капіталу ЄС. Пізніше такі ж обмеження Брюссель запровадив щодо трьох нафтових компаній - "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть" - і трьох оборонних підприємств РФ.
Фото: DW/E. Samedowa
Російська нафтова галузь під санкціями
Санкції щодо російської нафтової галузі запровадили і США, і ЄС, обмеживши роботу своїх компаній в російській Арктиці. Брюссель також заборонив поставки до Росії високотехнологічного обладнання для нафтової галузі у відповідь на дії РФ в Україні.
Фото: picture-alliance/AA/S. Anisimov
ВПК під прицілом
До санкцій в галузі ВПК належать запроваджена Євросоюзом заборона на торгівлю з Росією зброєю і заборона на експорт до неї товарів подвійного призначення для оборонного сектора. США, своєю чергою, запровадили штрафні заходи проти 11 виробників електроніки, яка може бути використана для потреб військової промисловості. Обґрунтування санкцій - війна на Донбасі та анексія Криму.
Фото: Reuters
Санкції щодо спецслужб
У грудні 2016 року США запровадили санкції у зв'язку з можливими кібератаками з боку російських хакерів під час американської президентської виборчої кампанії. Цього разу до "чорного списку" потрапили зовнішня і внутрішня спецслужби країни - Головне розвідувальне управління (ГРУ) і Федеральна служба безпеки (ФСБ).
Фото: picture-alliance/dpa
США покарали російських олігархів
У квітні 2018 американський мінфін вперше завдав удару по російських приватних компаніях. Він запровадив санкції щодо 24 російських бізнесменів з опублікованої раніше так званої "Кремлівської доповіді". Серед них опинилися такі впливові олігархи, як Олег Дерипаска та Віктор Вексельберг. Активи їхніх компаній на території США заморожені, а американцям заборонено вести з ними бізнес.
Фото: picture-alliance/AP/Sputnik/M. Klimentyev
Санкції за отруєння Скрипалів
27 серпня 2018 року набули чинності нові санкції США за застосування Росією хімічної зброї. Ці штрафні заходи включають заборону на продаж Росії озброєнь та іншої оборонної продукції, відмова у доступі до американських товарів і технологій, які особливо важливі з точки зору національної безпеки, а також у наданні кредитів уряду США, кредитних гарантій та іншої фінансової підтримки.
