Під час очікування на КПВВ "Станиця Луганська" та "Майорськ" протягом дня померли двоє літніх людей. Українська сторона СЦКК повідомляє, що проросійські сепаратисти продовжують створювати труднощі на блокпостах.
Контрольно-пропускний пункт "Станиця Луганська" (фото з архіву)Фото: DW/F. Hofmann
Реклама
Українська сторона Спільного центру з координації та контролю режиму припинення вогню на Донбасі (СЦКК) заявила, що в суботу, 5 січня, двоє літніх людей померли в очікуванні переходу через контрольні пункти в'їзду-виїзду (КПВВ) через лінію розмежування. Про це йдеться у повідомленні української сторони СЦКК на сторінці прес-центру операції Об'єднаних сил у Facebook.
Зокрема, вранці у цей день на КПВВ "Станиця Луганська" при оформленні документів на перехід в підконтрольний владі України район 65-річному чоловікові стало погано і він втратив свідомість. Українські прикордонники викликали медичного представника Червоного Хреста і карету швидкої допомоги, проте лікарі констатували смерть чоловіка з попереднім діагнозом зупинка серця.
Пізніше у цей же день на КПВВ "Майорськ", після прибуття з тимчасово непідконтрольної території 79-річна жінка поскаржилася українським прикордонникам на погіршення стану здоров'я. Співробітники однієї з профільних громадських організацій по наданню медичної допомоги провели термінові реанімаційні заходи, але не змогли врятувати її життя.
Українська сторона СЦКК повідомила, що проросійські сепаратисти продовжують створювати складнощі на блокпостах і КПВВ уздовж лінії розмежування, що загрожує життю і здоров'ю цивільного населення. Зокрема, штучне створення довгих черг і неорганізованість в роботі КПВВ в холодну пору року з боку бойовиків наражає на небезпеку мирне населення, серед яких, в основному, люди похилого віку. За даними штабу Операції об'єднаних сил, зараз КПВВ на Донбасі працюють з с 07:00 до 18:30. Щодоби пункти пропуску перетинають кілька тисяч людей.
Під кулями за грошима: як жителі окупованого Донбасу отримують пенсії (04.04.2018)
03:03
This browser does not support the video element.
Фоторепортаж: Донбас - життя на лінії фронту
Під нічним артилерійським вогнем у "сірій зоні" між фронтами в Україні живуть тисячі мирних жителів. Переважно це нужденні літні люди.
Фото: DW/D. Cupolo
У полоні воєнного конфлікту
Обстріл починається щовечора - незадовго до того, як сідає сонце. Місцеві жителі, які мешкають на лінії фронту між українськими військовими та бойовиками невизнаних "республік", беззахисні перед ним. Іван Полянський також живе у цій зоні. Його будинок У Жованці знову і знову зазнає нових руйнувань.
Фото: DW/D. Cupolo
Життя у страху
Жителі Жованки, розташованої у так званій "сірій зоні" на Донеччині, вузькій смузі між фронтами, чекають на лікаря, який раз на тиждень відвідує селище. "Кожного дня чекаєш, що ракета потрапить у твій будинок, - говорить Людмила Студерікове. - Але ніколи не знаєш, коли це станеться".
Фото: DW/D. Cupolo
Без світла та опалення
Колись селище Жованка було малою батьківщиною для близько тисячі жителів. Нині ж тут живуть лише біля 200 осіб. Останні три місяці у них немає ані світла, ані газу. "Іноді вночі мені так страшно, що я тремчу в ліжку, - розповідає Людмила. - Але мій чоловік поряд і він тримає мене за руку".
Фото: DW/D. Cupolo
Без можливості втечі
Багато жителів селища навіть узимку живуть у своїх напівзруйнованих будинках, розповідає Олександр Ворошков, програмний координатор штабу допомоги "SOS Краматорськ". У прилеглих містах вартість оренди житла настільки зросла, що вони не можуть дозволити собі винайняти квартиру. "Ціни на оренду в Краматорську такі ж високі, як у Києві. Але зарплати набагато нижчі", - розповідає активіст.
Фото: DW/D. Cupolo
Залежні від гуманітарної допомоги
Жінки Жованки стоять у черзі за ліками й вітамінами. Продукти харчування й гуманітарні вантажі до селища привозять благодійні організації. Якщо його жителі хочуть виїхати, вони часто мусять цілий день чекати на контрольно-пропускному пункті. "У нас тут все було, - говорить жителька Жованки Віра Шароварова. - Зараз у нас залишився лише холод".
Фото: DW/D. Cupolo
Страх перед обстрілами
Віра Аношина (на фото ліворуч) спілкується з сусідками у Спартаку, селі, яке перебуває під контролем так званої "Донецької народної республіки". Звикнути можна багато до чого, каже вона. "Якщо нема води, її можна знайти. Якщо нема електрики, можна знайти якесь рішення. Але ніколи не знаєш, куди влучить наступна бомба", - говорить Аношина.
Фото: DW/D. Cupolo
Шість переламаних ребер
Світлана Заваденко стоїть перед своїм будинком у Спартаку. Під час одного з обстрілів стіни її домівки обрушилися на неї. Її витягли й відвезли до лікарні сусіди. Там їй діагностували шість переломів ребер і розрив печінки. Вона курить сигарети "Мінськ". Коли її питають, що вона думає про війну, вона лише всміхається.
Фото: DW/D. Cupolo
"Ми втратили надію"
Світлана Заваденко одужала. Вона живе сама із кількома домашніми тваринами. Ані електрики, ані газу, ані води у Спартаку немає з 2014 року. Тож Світлана готує їжу на мангалі. Дрова вона бере із закинутої меблевої фабрики. "Минулої зими ми ще думали, що війна закінчиться, - говорить вона. - Але тепер, чесно кажучи, ми втратили надію".
Фото: DW/D. Cupolo
Надії на припинення вогню
Наслідки обстрілів на околицях Донецька. Після марних спроб деескалації конфлікту переговори "нормандської четвірки" в Берліні дають шанс на нове перемир'я. Сторони домовилися продовжити перемовини щодо розведення сил і засобів на лінії розмежування.
Фото: DW/D. Cupolo
"Надто багато втрат, аби зупинитися"
Навіть якщо обидві сторони конфлікту домовляться про перемир'я, вони повинні будуть рахуватися з опором у лавах військових. "Ми втратили надто багато солдатів, аби зараз зупинитися, - говорить Володимир Пархамович, полковник 81 окремої аеромобільної бригади Збройних сил України. - Якщо вони дадуть нам наказ про припинення вогню, ми вважатимемо їх зрадниками".
