20-річний Павло Гриб зник у серпні 2017 року у білоруському Гомелі, куди він попрямував на зустріч із дівчиною, з якою спілкувався в соцмережах. Згодом стало відомо, що хлопець опинився у слідчому ізоляторі Краснодара у РФ. Його звинувачують у тероризмі. Тоді ж його адвокатеса заявила, що Павла викрали співробітники ФСБ.

Українського кінорежисера затримали у Сімферополі навесні 2014 року й звинуватили в створенні терористичної організації і підготовці терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 20 років колонії суворого режиму. Вину не визнає та заявляє, що піддавався тортурам. 14 травня 2018 року оголосив голодування з вимогою відпустити всіх українців, яких утримують в РФ.

27-річний кримчанин теж є фігурантом "справи Сенцова". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі й закинули йому участь у терористичній організації та підготовку терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 10 років позбавлення волі. Свою вину, як і Олег Сенцов, він не визнав. Ув'язнення Олександр Кольченко відбуває у Челябінській області.

Історичний реконструктор з Криму Олексій Чирній є четвертим фігурантом у справі "кримських терористів". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі. Він єдиний, хто визнав свою провину в цій справі і дав свідчення проти Сенцова. Військовий суд у Ростові засудив його до 7 років позбавлення волі. За даними адвокатів, з липня 2017 року відбуває покарання у колонії у Ростовській області.

34-річного жителя Луганської області, учасника АТО Сергія Литвинова затримали влітку 2014-го у Ростові. Його звинувачували в розстрілі "30 невстановлених чоловіків" і зґвалтуванні й убивстві 8 жінок з мотивів політичної ненависті. Потім його справу перекваліфікували і суд у Ростовський області засудив його до 8,5 року колонії за розбій. Відбуває покарання у колонії суворого режиму під Магаданом.

53-річний Микола Карпюк - житель Рівненської області, якого затримали в березні 2014-го за невідомих обставин. Його звинуватили в участі в бойових діях проти російських військових у Чечні в 1994-1995 роках. Карпюк заявляв, що до нього застосовували тортури. У травні 2016-го засуджений до 22,5 року ув'язнення, відбуває покарання у в'язниці для особливо небезпечних злочинців "Владимирський централ".

Клиха затримали в серпні 2014 року у Росії за тими ж звинуваченнями, що й Карпюка: участь у бойових діях у Чечні та вбивство російських військових. За словами адвокатів, під час процесу до нього застосовували тортури і психотропні речовини. Засуджений у 2016-му до 20 років суворого режиму. З колонії його час від часу переводять до тюремної психлікарні.

4 серпня 2017 року підконтрольний РФ суд в анексованому Криму засудив до 3,7 року позбавлення волі українця Балуха, відомого вивішенням у с. Серебрянка українського прапора та таблички "вулиця Героїв Небесної Сотні". Звинуватили його у начебто незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і вибухівки. У липні 2018-го засуджений також за дезорганізацію роботи ізолятора загалом до 5 років колонії.

Кореспондента української інформагенції "Укрінформ" Романа Сущенка затримали в Москві 30 вересня 2016 року під час поїздки до брата, який проживає у Москві. 4 червня 2018 року Сущенка засудили до 12 років колонії суворого режиму за шпигунство. Процес проходив у закритому режимі. Міжнародні журналістські організації закликають звільнити Сущенка.

Після анексії Криму колишнього українського міліціонера з Сімферополя Олександра Костенка звинуватили у спричиненні шкоди "беркутівцю" під час масових протестів у Києві у лютому 2014 року. Контрольований Росією суд у Сімферополі засудив його до понад 4 років позбавлення волі, після апеляцій строк знижений до 3 років 11 місяців. Відбуває покарання у колонії Кірово-Чепецька.

Затриманий у Сімферополі в травні 2014-го. Військовий суд у Ростові засудив 26-річного кримського активіста до 7 років тюрми за звинуваченням в участі у "терористичному угрупованні Олега Сенцова". Свою провину він визнав, але пізніше заявив, що свідчення дав під тортурами. 14 червня 2016 року Путін помилував Афанасьєва, і його передали Україні. Він подав позов до ЄСПЛ на російське правосуддя.

75-річного пенсіонера з Полтави затримали влітку 2014-го в Москві. Його звинуватили в шпигунстві. Московський міський суд засудив його до 6 років колонії суворого режиму. Справа Солошенка, який не визнавав вину, розглядалася в режимі секретності. Після майже двох років ув'язнення його помилувано указом Путіна. Солошенко повернувся до України. Помер у квітні 2018 року.

У травні 2014-го льотчиця потрапила в полон на Луганщині, вивезена до Росії, де була засуджена до 22 років в'язниці за вбивство російських журналістів за попередньою змовою та в замаху на вбивство й незаконний перетин кордону РФ. У 2016-му після помилування Путіним Савченко передали Україні. Наразі вона - депутатка Ради, однак заарештована у березні 2018-го за звинуваченням у підготовці теракту.

У квітні 2016 року заступника голови Меджлісу затримали співробітники ФСБ в Бахчисараї. 27 вересня 2017 року суд в анексованому Криму засудив Умерова до двох років ув'язнення за "заклики до порушення територіальної цілісності РФ". Умеров вважає кримінальне провадження проти себе політично мотивованим. Місяцем пізніше Росія передала Ільмі Умерова Туреччині, звідки він повернувся в Україну.

11 вересня 2017 російський суд в анексованому Росією Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму за звинуваченнями в організації масових заворушень поблизу будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі у лютому 2014 року. Наприкінці жовтня Москва передала його разом із Умеровим Анкарі, звідки вони повернулися до Києва.

Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.

Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.

Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.

Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.

Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.

Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.

Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.

Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.

За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.

У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.

Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.

З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.